Тріумф ніжності. Джудіт Макнот

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Тріумф ніжності - Джудіт Макнот страница 19

Тріумф ніжності - Джудіт Макнот

Скачать книгу

мати привабливе тіло, яке доповнюється вродливим обличчям, і якщо мова йде про чоловіків, то ще й престижну роботу». Кеті з допомогою своєї маленької брехні забезпечила Рамона і цим.

      «Та що ж зі мною відбувається?» – дивувалася Кеті крізь сон. У неї не було абсолютно жодних причин, щоб скаржитися. Незважаючи на її звичайне невдоволення навколишнім світом, населеним, як їй іноді здавалося, порожніми і дрібними людьми, Кеті насолоджувалася дотепними жартами, обмінюючись ними з упевненими в собі чоловіками, яких вона знала. Їй подобалося мати гарний одяг і хорошу квартиру. Їй лестило привертати чоловічу увагу, хоча інтимних стосунків вона уникала. Адже на першому місці для неї була непереборна потреба повернути почуття власної гідності й поваги до себе, які забрав у неї Девід.

      Роб був єдиним чоловіком, якому б вона дозволила затягти себе у ліжко. На щастя, вона дізналася, що він одружений, перш ніж дозволила цьому статися. Коли-небудь з’явиться той, хто потрібен їй, і тоді вже ніщо її не зупинить. Єдиний. Ні в якому разі Кеті Коннеллі не могла уявити себе в оточенні трьох або чотирьох чоловіків, які знають усі інтимні подробиці її тіла. Таке часто траплялося з іншими жінками, але Кеті це здавалося огидним і принизливим.

      – Агов, Кеті, прокидайся, – скомандував Дон.

      Кеті примружила очі, дивуючись, що зуміла заснути, і слухняно сіла.

      – Уже майже шоста. Ми з Бредом збираємося піти по пиво і піцу для сьогоднішньої вечірки. Узяти вам з Рамоном щось міцніше?

      Кеті здалося, що в тому, як Дон вимовив ім’я Рамона, звучала презирлива насмішка.

      – Міцніше за піцу? Боже збав! – промовила Кеті, зморщивши носа від посмішки свого залицяльника.

      Вона озирнулася в пошуках Рамона і побачила, як він іде до неї в компанії Карен і якоїсь незнайомки. Ретельно приховуючи дивний спалах ревнощів, Кеті звернулася до Рамона:

      – Сьогодні вночі тут буде вечірка – танці і все таке. Не хочеш залишитися?

      – Звичайно ж, він залишиться, Кеті, – швидко відповіла Карен.

      – Ну що ж, чудово, – знизала плечима Кеті. Вона буде веселитися зі своїми друзями, а Рамон – з Карен чи з ким захоче.

      До пів на десяту від декількох ящиків пива, купи закусок і півдюжини пляшок лікеру залишилися самі спогади. Лампи над басейном надавали воді переливчастого зеленого відтінку, хтось увімкнув музику. Кеті, яка обожнювала танцювати, була на танцполі вже майже годину, аж раптом помітила, що Рамону тут зовсім не весело. Він самотньо стояв, притулившись до огорожі, що оточувала басейн, і дивився кудись у далечінь. Його силует у білих плавках, які скидалися на яскраву світлу смугу в чорнильній темряві ночі, здавався дуже відчуженим і самотнім водночас.

      – Рамоне! – з хвилюванням промовила Кеті, підійшовши до нього і поклавши руку йому на плече. Він повільно повернувся і подивився на неї, і Кеті побачила, що він усміхається від її дотику. Вона обережно прибрала руку. – Чому ти тут сам-один?

      – Мені потрібно було побути на самоті, щоб подумати.

Скачать книгу