Infernale. Пекельний сеанс. Джонатан Скарітон
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Infernale. Пекельний сеанс - Джонатан Скарітон страница 14
До них підійшов судмедексперт доктор Марет.
– Добра новина, – сказав він. – У нас досить сечі для аналізу. Може, отримаємо якусь ДНК.
– Він влаштував жертві золотий дощ?
Марет кивнув.
– Судячи з усього, вже після спалення.
– Щоб довершити наругу.
– Як ви знаєте, що це вона?
– Через будову скелета, – Марет вказав на те, що залишилося від тазової кістки, присипаної попелом, та все ж помітної. – Лобкова кістка тазу надто широка для дитини чоловічої статі. Потім, на кістках помітні місця з’єднання з м’язами: надбрівні дуги, очниці, щелепи – вони надто маленькі. Це жінка. Судячи з довжини стегнової кістки й відсутності зрощування епіфізарної пластинки, я сказав би, що їй не могло бути більше шести років.
– Які-небудь ознаки зв’язування?
– Її ноги і руки були зв’язані, але то було до спалення.
– Звідки ви знаєте? Мотузка мала б згоріти з усім іншим.
– Жар вогню змушує м’язи скорочуватися в міру того, як із них випаровується вода. Сильніші м’язи приводять руки й ноги у зігнуте положення, і це утворює жорстку захисну позу, яку ми тут бачимо, з долонями, стиснутими в кулаки, як у боксера на рингу, – те, що ми називаємо бійцівською позою або боксерською стійкою. Якби кінцівки були зв’язані, коли її підпалили, руки й ноги були би прямі.
– Важко збагнути, як це могло статися без рідкого палива чи чогось подібного. Довелося б застосувати каталізатор, щоб отак підпалити її, правильно?
Марет кивнув.
– Ми проведемо хроматографію, побачимо, що він застосовував.
– Якісь документи, гаманець, прикраси?
– Усе розплавилося. Жодних прикрас, як бачите. Однак є шрам на животі. На вигляд ніби хірургічний. Може стати відправною точкою в упізнанні.
Він зробив рух головою, наче подумки відзначаючи це для себе.
– Я продивлюся подробиці в базі даних зниклих осіб, – сказав Джонсон. – Побачимо, чи буде збіг. Раса, зріст, вік – щось, що допоможе скласти профіль?
– Ви впевнені, що з тіла нічого не зняли? Може, знайшли якийсь слід від особистих речей? – сказала Макбрайд, і Джонсон здивовано покосився на неї.
– Нащо ти це кажеш? – спитав він, але Макбрайд не відповіла.
Кам’яниста земля під тілом була вкрита слизькою коричнюватою кіркою. Та сама масниста субстанція лежала і навколо решток.
– Що це таке коричневе? – спитала вона.
– Тілесний жир.
– Непоганий стимул триматися подалі від смажених сосисок, – заявив Джонсон.
– Кажи за себе, – відповів