Гінчкліф і звинуватливим тоном докинула: – Занадто рано.
– У домі стає так вогко о цій порі року, – не погодилася з нею міс Блеклок.
Патрік просигналив порухом брів: «Херес розливати?», і міс Блеклок у той самий спосіб відповіла: «Ще ні».
Вона запитала, звертаючись до полковника Істербрука:
– Ви одержували цього року цибулини тюльпанів із Голландії?
Двері знову відчинилися і з винуватим виглядом увійшла місіс Светенгем у супроводі Едмунда, що здавався похмурим і роздратованим.
– А ось і ми! – весело вигукнула місіс Светенгем, розглянувшись навколо з невдаваною цікавістю. Потім, раптово зніяковівши, провадила: – Я вирішила зайти й запитати вас, чи вам, бува, не потрібне кошеня, міс Блеклок. А то наша кішка…
– Незабаром народить потомство від рудого кота, – підхопив Едмунд. – Результат, я думаю, буде жахливим. І не кажіть, що вас не остерігали!
– Моя кішка дуже спритно ловить мишей, – поквапно відказала місіс Светенгем. І додала: – Які прегарні хризантеми!
– А ви вже задіяли своє центральне опалення чи ні? – запитав Едмунд із претензією на оригінальність.
– Невже люди нічим не відрізняються від зіпсованих грамофонних платівок? – прошепотіла Джулія.
– Я не люблю ані слухати, ані читати новини, – категорично заявив полковник Істербрук, звертаючись до Патріка. – Але якщо ви запитаєте мене, чи війна неминуча, я вам відповім: абсолютно неминуча.
– Я теж ніколи не цікавлюся новинами, – сказав Патрік.
Двері знову відчинилися, і до вітальні увійшла місіс Гармон.
Свій пошарпаний фетровий капелюшок вона зсунула на потилицю в марному намаганні здаватися модною, а замість звичного пуловера на ній була якась недоречна блузка з рюшем.
– Моє вам вітання, міс Блеклок! – вигукнула вона. Її повне обличчя сяяло щирою радістю, коли вона запитала: – Я не спізнилася? Коли починається вбивство?
ІІІ
Усі дружно охнули. Джулія схвально захихотіла, Патрік поморщився, а міс Блеклок подивилася на свою останню гостю з доброзичливою усмішкою.
– Джуліан ніяк не міг заспокоїтися, що не може прийти сюди, – сказала місіс Гармон. – Він обожнює вбивства. Саме тому він проказав таку чудову проповідь минулої неділі – хоч мені й не випадає хвалити проповідь власного чоловіка – але ж ніхто не стане заперечувати, що вона й справді була дуже добра, хіба не так? Набагато краща, ніж його інші проповіді. А все тому, що він прочитав детектив під назвою «Фокус смерті». Ви його читали? Дівчина, що торгує в книгарні Бутса, відклала цю книжку для мене. Там усе так заплутано! Тобі здається, ніби вже все розгадала, але тут усе перекидається з ніг на голову – а скільки там було скоєно вбивств, чотири чи навіть п’ять! Я умисне залишила цю книжку в кабінеті, перед тим як Джуліан зачинився там, щоб підготувати проповідь, тож він розгорнув її, а відкласти так і не зміг. Через те йому залишилося надто мало часу для того, щоб підготувати проповідь,
