побажати йому щасливої дороги. Обмежилася тим, що трохи наморщила молоду шкіру на лобі, глянувши на свого годинника, та й вийшла.
Професор Шейфер і доктор Вінчінтеллі пішли до професорового кабінету в тій же будівлі.
– Мене тут не буде три-чотири дні, – почав Шейфер. – Ось вам деякі важливі моменти, на які треба звернути увагу. Міс Каценбо хоче покинути нашу клініку, а що немає письмового рішення про її лікування, то ми не можемо перешкодити. Затримайте цю пацієнтку під будь-яким приводом, поки не приїде з Нью-Йорка її сестра. Це очевидний вияв параноїдальної шизофренії, але якщо сестра відмовляється оформити таке рішення, то що ми можемо вдіяти? – Шейфер знизав плечима й зиркнув на папери. – Містер Аренс схильний до суїциду. Пильно наглядайте за цим пацієнтом і забирайте всі дрібні предмети з його кімнати. Тут не завадить додаткова обережність. Пригадайте гольфові м’ячі, які ми знайшли в тілі містера Кейпса під час розтину. Гадаю, ми можемо розглянути випадок місіс О’Браєн і звільнити її. Поговоріть із нею і напишіть її родичам.
– Гаразд, професоре, – сказав Вінчінтеллі, пильно занотовуючи. – Перемістіть Карстерза в «Кедри». Вночі, коли повний місяць, він нявкає й не дає людям спати. Зрештою, є загальні рекомендації та рутинні записи, які пояснять усе інше. Ось… – він сів у крісло, – ніби й усе. Може, ви хотіли б запитати мене ще про щось?
Вінчінтеллі задумливо кивнув.
– Так. Про братів Вудзів.
– Ви завжди непокоїтеся цими братами, – нетерпляче зауважив Шейфер. – Це не той випадок, у якому можна сподіватися на цікаві прогнози. Вудзам неухильно гіршає.
– Сьогодні, – відповів Вінчінтеллі, кивнувши на знак згоди, – я спробував завести їх на обід. Не вдалося. Брат, який уявляє себе оповісником на залізниці, кричав, коли виходив із кімнати.
– За десять хвилин мені пора піти, – сказав професор, глянувши на годинника.
– Дозвольте мені повторити їхню історію, – стояв на своєму Вінчінтеллі. – Брати Вудзи – це багаті й успішливі біржові маклери. Найстарший, Воллес, зламався вже наступного дня після краху на фондовій біржі в 1929-му[31] й потрапив сюди з кишенями, повними серпантинної стрічки. У Воллеса розвинулася манія відтинати людям волосся, і ми маємо клопіт, як тільки він запопаде ножиці. Був прикрий випадок із перукою місіс Ренард… Не кажу вже про те, як він із манікюрними ножичками добирався до вашого заросту.
Професор ніяково погладив бороду.
– Другий брат, Волтер, очолював департамент іноземних облігацій, – вів далі доктор. – Захворів після революцій у Південній Америці[32] й прибув сюди з нав’язливою ідеєю, що він може говорити тільки іспанською. Третій брат, Джон, який спеціалізувався на залізничних цінних паперах, був нормальний до кінця 1931 року, коли одного дня знепритомнів і отямився з переконанням, що він оповісник на Великому центральному вокзалі. Є ще четвертий брат, Пітер, – цілком здоровий бізнесмен.
Шейфер знову глянув на годинник.
– Все це так, докторе Вінчінтеллі, але я справді мушу залишити
Нью-йоркський біржовий крах, кульмінувавши Чорним четвергом – 28 жовтня 1929 року, став виявом світового колапсу економіки, викликаного спекуляцією на біржах. Ціною краху стали мільярди доларів, а біржові апарати, призначені передавати котирування цінних паперів, повідомляли про катастрофу друком – на тонких паперових стрічках. Самогубства жертв краху – банкірів і керівників ділових підприємств, як-от Дж. Дж. Райордана з компанії «Каунті траст компані» та Роберта М. Серла з компанії «Рочестер ґас енд електрик компані», стали першосторінковими новинами вітчизняних газет. Міщанські балачки про безліч біржових маклерів, що якраз у свято Геловін вискакували з волл-стритських вікон, – цілком безпідставні.
Крім Чорного вівторка, Фіцджеральд вибрав ключові події в економіці, що стали причиною краху кожного з братів Вудзів. Волтер потрапив у психіатричну клініку після революцій, які наприкінці двадцятих – на початку тридцятих років сталися в Мексиці, Бразилії, Перу, Сальвадорі, Нікарагуа та інших латиноамериканських країнах. Джон збожеволів восени 1931 року, коли вартість залізничних цінних паперів зменшилася майже в десять разів, а близько двадцяти залізниць збанкрутувало.
