як Майстер запитав у однієї матері:
– Як поживає твоя дочка?
– Моя дорогенька доня? Як їй пощастило! Вона має такого чудового чоловіка! Він купив їй автівку, не відмовляє в будь-яких дорогоцінних прикрасах, яких тільки забажає, оточив прислугою. Подає їй сніданок у ліжко, і вона ніжиться в ліжку аж до обіду. Яка тільки благородна людина її чоловік!
– А ваш син?
– О, бідаха! Той одружився на справжній відьмі! Машину їй купив, осипає дорогоцінними прикрасами, найняв цілу армію служниць. А вона – до обіду валяється у ліжку! Навіть не встане, щоб приготувати чоловікові сніданок!
У монастирі тільки й розмов було, що про одного релігійного чоловіка, який змарнував своє життя в результаті спроби самогубства.
При тому, що ніхто в монастирі не висловлювався схвально про вчинок цього чоловіка, дехто казав, що захоплюється його вірою.
– Вірою? – спитав Майстер.
– Авжеж, він мав сміливість вчинити згідно зі своїми переконаннями, чи не так?
– Це був учинок фанатика, а не віруючого. Віра вимагає від людини куди більшої сміливості: переоцінити власні переконання й відкинути їх, якщо вони не відповідають фактам.
Коли Майстер ще був малим хлоп’ям і ходив до школи, в його класі був один хлопчина, який його завжди жорстоко ображав.
Тепер, постарішавши й сповнений каяття, старий знайомий прийшов до монастиря й був прийнятий з відкритими обіймами.
Якось він згадав про своє колишнє жорстоке поводження, але Майстер, здавалося, нічого з цього не міг згадати.
– Невже ти нічого з цього не пригадуєш? – спитав його гість.
На що Майстер відповів таке:
– Я точно пригадую, як я все це пробачив!
І вони обидва захихикали, мов малі діти.
Одна мати спитала, коли їй слід починати виховання своєї дитини.
– А скільки їй зараз? – спитав Майстер.
– Вже виповнилося п’ять!
– П’ять років? Поквапся скоріш додому! Ти вже спізнилася на п’ять років.
Коли Майстер почув, що пожежа винищила ліс, який ріс неподалік від монастиря, він підняв на ноги всіх своїх учнів:
– Ми маємо заново висадити ці кедри, – сказав він.
– Кедри? – голосно дивувалися учні, не вірячи своїм вухам. – Але ж їм потрібно дві тисячі років, щоби вирости!
– В такому випадку, – сказав Майстер, – не гаймо жодної хвилини. Вирушаємо одразу ж.
Друг сказав студентові університету:
– Навіщо ти ходиш до Майстра? Хіба він допоможе тобі заробляти на життя?
– Ні, але завдячуючи йому, я буду знати, що робити з життям, коли зароблятиму на нього, – такою була відповідь.
– Ваші релігійні лідери такі ж сліпі й нетямущі, як і ви, – сказав Майстер. – Все, на що вони здатні, коли зіткнуться із життєвими проблемами, це шукати відповіді на них у Книзі. Але Життя завелике, щоби вмістити його в будь-яку книгу.
Як приклад,
