на Балтію та Фінляндію
Угоди СРСР із трьома країнами Балтії
У міжвоєнний період балтійські народи, виборовши незалежність у 1918—1920 роках, почали будувати свої національні держави за демократичними принципами з певними домішками авторитаризму. У Литві в 1926—1940 роках функціонувала оксамитова диктатура Антанаса Сметони, у Латвії в 1934—1940 роках – авторитарний режим Карліса Августса Вільгельмса Ульманіса, а в Естонії – Константина Пятса. У країнах Балтії в цей час сформувалася своя ідентичність, відроджувалась або й творилась національна історія та культура.
Робилися певні кроки задля створення органів регіональної колективної безпеки: ще 1923 року було підписано угоди про створення оборонного союзу між Естонією та Латвією. У 1925 році чи не вперше здійснено спробу створити Балтійську Антанту, проте тоді Естонія була проти бажання Латвії включити Литву до переговорного процесу. Таллінн погоджувався на створення союзу між Латвією, Естонією та Польщею. У 1934 році Латвія, Литва та Естонія утворили Балтійську Антанту. Кожні півроку починаючи з того часу проводилися конференції балтійських міністрів закордонних справ.
Географічне розташування балтійських країн було дуже заманливим для Німеччини і для СРСР. Балтійські держави в другій половині 1930-х років прагнули в зовнішній політиці лавірувати між обома хижаками. У 1937 році вже спостерігалася повноцінна криза всередині Балтійської Антанти. Розуміючи неминуче наближення війни, литовський генерал і начальник генерального штабу Стасіс Раштікіс та міністр закордонних справ Литви Стасіс Лозорайтіс прагнули добитися від естонських та латвійських колег спільної протидії потенційним ворогам. Свої ідеї вони висловлювали одним виразом: «Насамперед незалежність».
Радянські війська входять до Естонії.
Жовтень 1939 року
За соціально-економічним ладом балтійські країни були аграрними та слабо індустріалізованими. В економічному плані позиції Британії в Балтії були набагато помітніші, ніж Німеччини, хоча ще 1928 року Адольф Гітлер заявив: чим є Середземномор’я для Італії, тим східне узбережжя Балтійського моря є для Німеччини. Ці території вважались ідеальними для німецької колонізації.
На конференції балтійських країн у лютому 1939 року, що проходила в тодішній фактичній литовській столиці Каунасі, було узгоджено проголошення їхнього нейтрального статусу заради збереження свободи й незалежності та утримання від територіальних суперечок з іншими державами. Захоплення Мемеля (Клайпеди) нацистами в березні 1939 року підсилило активність радянської дипломатії в Балтії. Нарком закордонних справ СРСР Максим Литвинов надіслав послам Латвії та Естонії в Москві ноти, де стверджувалося, що радянська сторона зможе надати активну допомогу в разі тиску з боку третіх держав. У квітні Гітлер запропонував Ріббентропу зондувати ґрунт щодо підписання двосторонніх угод про ненапад із нейтральними Данією, Естонією, Латвією, Норвегією, Швецією.
