на замовлення
Походжаючи ринком, принаджуєшся екзотикою садовини. Ти знаєш смак білого наливу й антонівки, бер і персиків. Чи винне око, що ненароком ковзає в бік ананасу й фізалісу, лічі2 й авокадо, зраджуючи власному саду. Часто апетит приходить не під час їжі, а перед нею. А що відтак? Відтак повертаєшся у свій вивірений сад і дякуєш Богові, що він у тебе ще є. А якщо знову випаде нагода пройтися ринком, то це вже буде геть-чисто інша історія, схожа на звичку ходити по покупки. Чи важить їй чиєсь сторожке око? Хіба впильнуєш!
Бізнес і сауна консолідують чоловіків. Проблеми з чоловіками гуртують жінок. Першим дорікають в егоїзмі, другим – в емансипації. Здається, закінчилася ера затінку: кожному хочеться на сонце. Чоловік починає миритися з потребами жінки: вона прагне жити на своїй планеті, з окремим шаром атмосфери, власними переконаннями та приватною спальнею, хоча під одними небом і дахом. Якщо так, то чому вона (жінка) жадає порядкувати у спальні чоловіка? Адже він (чоловік) не заміряється на її безвідмовний мовний апарат і вміння бачити будь-який чоловічий крок у «зручному їй ракурсі». А з чим мириться жінка?
Якщо вам скажуть, що чоловіки мріють про свободу й спонтанність, а жінки про солодку помсту, не вірте! У цьому все одно ніхто не зізнається!
Важливо (проте не епохально!) – це на дещицю більше турботи чоловікові й на дрібку більше уваги жінці. Тоді не буде кому препарувати закваску для тіста. А чи вміє втікати тісто без закваски?!
– Щойно виходиш заміж, треба відвідувати кухню так часто, як перукарню. «Свого найсолодшого в світі» залучати до самостійного шукання під ліжком шкарпеток, а в холодильнику – сосисок, тоді він менше матиме часу на фіолетові думки, – шліфувала Оксана свіжоспечену дружину.
– Тоді він одразу втече, – сміялася Соломія.
– Не хвилюйся! Чоловік – як горобець, любить мати власну стріху й дріт, на який він сідає, щоб усі бачили.
– Ти можеш створити клуб майбутніх дружин.
– Чом би й ні! Правда, туди не допускалися б ті, кому за п’ятдесят, і ті, кому до двадцяти.
– Чому?
– Перших не переконаєш, що дружина – це професія, а других, що чоловік – це сира глина.
– Перших легше збагнути тоді, коли стаєш «безробітним», а других – коли глина засохла.
Андрій щодня перечитував усі газети й сідав за малювання. Соломія час від часу дивилася, як він народжує малюнок, хоча не завжди розуміла його задуми. Мудрість чоловіка – як добротне полотнище: що більше накладаєш фарби, то дорожча картина. Так думає той, хто далекий від мистецтва.
Кожен чоловік прагне мати поруч турботливу дружину. Кожна жінка прагне мати мудрого чоловіка. Сім’я – це човник для двох: лише тоді має шанс перейти пороги, коли веслують двоє. Нарешті і в Соломії було це друге весло, сильне плече, порада й підтримка. Уперше в житті. Цілком природне бажання. Її осудити міг би лиш той, хто ніколи не знав, що таке самотність. А любов? Любов – як блискавка: іноді спалює дерево, яке любило грозу.
Малювання не давало особливих доходів.
Лічі, або ліджи – екзотичний фрукт із Південно-Східної Азії; у нас його ще називають «китайською грушею», або «китайською сливою».
