Я зняв халат і відкинувся назад, широко розкинувши руки на канати. Бланшар зайняв подібну позицію; ми заплющили очі. Джиммі Леннон жестом попросив рефері відійти у нейтральний кут, і з прожекторів на стелі спустили круглий мікрофон. Леннон схопив його й закричав, перекрикуючи рев натовпу:
– Пані та панове, поліцейські та ті, хто бажає Лос-Анджелесу тільки найкращого, настав час для танго Вогню й Льоду!
Натовп збожеволів, люди почали дерти горлянки й тупотіти ногами. Леннон почекав, поки вони заспокояться, а потім усміхнувся:
– Сьогодні ми станемо свідками десятираундового поєдинку у важкій вазі. У білому куті в білих трусах поліцейський Лос-Анджелеса із сорока трьома перемогами, чотирма поразками і двома нічиїми на рахунку, із вагою в 92 кілограми. Зустрічайте, пані та панове, Здоровило Лі Бланшар!
Бланшар скинув халат, поцілував рукавички і вклонився на всі чотири сторони. Леннон дав глядачам трошки побожеволіти, а потім, піднявши голос, майже закричав:
– А в чорному куті із вагою в 89 кілограмів Лос-Анджелеський поліцейський, що має на своєму рахунку тридцять шість перемог і жодної поразки – Верткий Бакі Блайхерт!
Я насолоджувався останніми «ура!» на свою адресу, вдивляючись в обличчя глядачів біля рингу і вдаючи, ніби не збираюся зливатися. Галас у спортзалі стих, я вийшов у центр рингу. Підійшов Бланшар, рефері пробурмотів якісь слова, яких я не розчув; ми із Вогнем стукнулися рукавичками. Страшенно наляканий, я повернувся у свій куток, Фіск вставив мені капу. Потім пролунав гонг, і все закінчилося, утім, лише починаючись.
Бланшар насідав. Я зустрів його в центрі рингу, зробив кілька подвійних джебів, але він пригнувся й залишився стояти переді мною, злегка похитуючи головою. Промахнувшись, я продовжував рухатися ліворуч, не проявляючи особливої активності й бажаючи його бити правою.
Його першим ударом був лівий боковий хук у корпус. Я вгадав його і, ступивши вперед, відповів коротким лівим у голову. Хук Бланшара прийшовся мені по спині. Це був один із найсильніших ударів, що я пропускав у своєму житті. Він тримав свою праву руку занадто низько, і я провів прицільний аперкот, а коли Бланшар підняв руки, захищаючись, то отримав двієчку по ребрах. Відступаючи, аби він не зміг мене дістати або ув’язатися в клінч, я пропустив удар у шию з лівої. Удар був потужний, і я почав кружляти рингом, пританцьовуючи на пальцях.
Бланшар переслідував мене. Я залишався поза зоною досяжності, відповідаючи йому різкими ударами в голову, що без кінця похитувалася, бо більшість ударів досягали цілі, і нагадував собі, що треба бити нижче, аби не влучити в шрам над бровою. Бланшар тримав стійку й намагався проводити бокові удари в корпус. Я відступав і переходив у контратаку. Через якийсь час фінти Бланшара й мої удари синхронізувалися, але мені вдалося провести кілька влучних хуків йому по ребрах.
Я кружляв і пританцьовував, осипаючи його ударами. Бланшар продовжував мене переслідувати й
