вами, – молодий чоловік жестом вказав углиб коридору позад себе.
«І далі паплюжити мене?» – подумала Шаллан, і на її обличчі проступила гримаса образи. Але ж така можновладна пані, як Джасна, завжди отримує те, чого хоче. Шаллан зусиллям волі вгамувала дрож і звелася на ноги. Вона хоча би спромоглася не розплакатись, тож з її макіяжем було все гаразд. Дівчина пішла за служником назад до освітленої ніші, виставивши перед собою портфель, немов щит на полі бою.
Джасна Холін сиділа на тому ж стільці, що й Шаллан незадовго до того, а на столі лежали стоси книг. Вільною рукою принцеса потирала чоло. На тильній стороні її долоні так само красувався Душезаклинач, але вставлений у нього димчастий кварц потемнів і розтріскався. Хоча Джасна виглядала стомленою, вона трималася ідеально прямо; її сукня з тонкого шовку сягала до землі, а захищена рука лежала на колінах.
Джасна зосередила погляд на Шаллан й опустила вільну руку.
– Панно Давар, мені не слід було так гніватись на тебе, – промовила вона стомленим голосом. – Ти просто проявила наполегливість, а це та риса, яку я зазвичай заохочую. Грім і блискавка, я й сама нерідко хибую на впертість. Інколи найважче прийняти в інших якраз те, що плекаєш у собі. Моїм єдиним виправданням може слугувати те, що останнім часом я занадто перенапружувала свої сили.
Шаллан вдячно кивнула, хоча почувалася страшенно ніяково.
Джасна повернулася й виглянула з ніші у темний простір Завіси.
– Я знаю, що про мене говорять. Насмілюся сподіватися, що я не така безсердечна, як дехто вважає, хоча жінка може зажити й куди гіршої слави, ніж репутації мегери. Вона хоча би може стати в пригоді.
Шаллан через силу стримувала нервове тремтіння. Може, їй варто піти?
Джасна похитала головою сама до себе, та Шаллан не могла здогадатися, які ж саме думки спричинили цей несвідомий жест. Врешті-решт вона повернулася до дівчини й махнула рукою у бік великої, схожої на кубок, чаші, яка стояла на столі. У ній так і залишилося з дюжину її сфер.
Нажахана Шаллан затисла вільною рукою рот. Вона зовсім забула про гроші! Дівчина вдячно вклонилася Джасні, а тоді поквапливо зібрала сфери.
– Ваша Світлосте, доки не вилетіло з голови: обіцяла вам передати, що коли я тут чекала, до вас заходив подвижник, брат Кабсал. Він просив переказати вам, що хоче поговорити.
– Я не здивована, – відказала Джасна. – А ти, здається, і думати забула про сфери, панно Давар. Я гадала, що ти чекаєш у коридорі, щоб забрати їх. Хіба не через це ти залишалася поблизу?
– Ні, Ваша Світлосте. Я просто намагалася вгамувати нерви.
– А-а-а…
Шаллан прикусила губу. Здавалося, принцеса відійшла від нещодавнього нападу гніву. Можливо…
– Ваша Світлосте, – запитала вона, зіщулившись від власного нахабства, – вам сподобався мій лист?
– Лист?
– Я… – дівчина глянула на стіл. – Під ось цим стосом
