style="font-size:15px;"> Згадала, як вона Михайлові Яковичу повідомила про свою вагітність. Як він зблід одразу! Як за серце схопився!
А потім, десь через тиждень, новина: хату продав і з села кудись виїхав.
Втеча першого вчителя Ірину дуже збентежила. Вона просто повірити не могла, що сільський чолов’яга, дарма що вчитель, може отак швидко самоорганізуватися, спродати житло і вирушити в невідомому напрямку. А в його спорожнілу хату одразу після від’їзду господаря вселилася циганська сім’я: чоловік, жінка і трійко дітей. Чоловіка невдовзі посадили за продаж наркотиків. Через місяць і матір-циганку міліція з наркотиками взяла, але небавом відпустила. До колишньої вчительської хати почали вечорами сільські молодики навідуватися, і їм циганчата виносили пакетики з травою для куріння. Тривало це три-чотири тижні, а потім якось під ранок хату підпалили. Згоріла дотла. Циганка з дітьми встигла вискочити, лише волосся обсмалила. Ірина, вже з животиком і ранковою нудотою, ходила глянути на попелище. Розгледіла навіть згорілий диван, на якому зародилося Ясине життя. Пошукала поглядом гобелен з витрішкуватою русалкою, та дарма – шмаття горить швидше за дерево. Більше вона про першого вчителя не згадувала. До цієї ночі. А тепер чого згадала? Замислилась Ірина, та у відповідь лише знизала голими плечиками. Їй подобалась ця безгучна нічна розмова з собою. Подобалась тиша і в домі, і за вікном. Може, прохолодно було трішки, зате Яся, закутана в ковдрочку, ділилася своїм теплом з мамою.
А думки повернулися до Єгора. Згадала вона кав’ярню з вішаками. Згадала, як незручно було сидіти за столиком у пальті. Придбати б щось модне. Але на які гроші? За молоко їй платили по шістдесят гривень на день. Мінус двадцять одна гривня за дорогу. Лишається тридцять дев’ять. Мінус їжа та різні дрібнички для Ясі. Лишається нуль. Дірка від бублика.
Увечері після серіалу показували новини. У Донбасі страйкують шахтарі. Вимагають виплатити заборговану зарплатню. В Англії стюардеси домагаються підвищення оплати праці. Все у світі крутиться довкола зарплатні, довкола грошей! А що, коли їй, Ірині, попрохати у начальниці підвищення оплати? Останнім часом усе ж подорожчало. Он кілограм гречки вже коштує на п’ятдесят копійок дорожче, а дитяча суміш «Малюк» – на сорок! А скільки ж попросити? Та хоча б сімдесят гривень на день, а краще сімдесят п’ять!
Чомусь бажане в Ірининих думках одразу ж стало дійсним. Вона перерахувала свій бюджет уже за нової закупівельної ціни на її молоко, і вийшло у неї, що вже буквально за три тижні вона, не відчуваючи жодного внутрішнього дискомфорту, зможе пальто у тій кав’ярні повісити на вішак.
І все-таки в її кімнаті гаряче не було. Пірнула під важку ватяну ковдру. Ясю поклала поруч. І заснула миттю.
17
Київ. Вулиця Рейтарська
Помешкання номер 10
Якась дивна сила підірвала Семена о першій ночі. Одягла і взула. Вивела на хрустку снігову шкоринку, що вкривала вулицю. Він вийшов на ріг трьох кав’ярень. Зупинився
