брати і сестри!
Ми з вами щойно побували на Тайній вечері, яку звершив сам наш Спаситель Ісус Христос. Завдяки діянню Святого Духа ми могли бути не лише спостерігачами, а й реальними учасниками тієї вечері, сісти між дванадцятьма апостолами. Ми не тільки чули, чого Христос навчає, а й бачили, що Він чинить.
Назва вечері – «Тайна» – вказує на те, що вона була таїнственною. Бо, відходячи від учнів на смерть, Ісус Христос хотів їм залишити не лише те, що Він робив, чого навчав, а й те, ким Він є, – хотів залишити себе самого в таїнственний, не досяжний людському розумові спосіб.
Ми сьогодні бачили Ісуса Христа як Найвищого Священнослужителя. Він сам був Священником на цій Тайній вечері, тому ми посвячували святе миро, яке є на престолі та яким у старозавітний період помазувалися священники, царі та пророки. Христос приніс у жертву себе, а не когось іншого. Тому ми сьогодні звершували Таїнство Пресвятої Євхаристії, у якому наш Господь дав нам споживати своє Тіло і свою Кров. Він був і Священник, і Жертва, і Престол, на якому ця Жертва звершилася у Страсний четвер.
Священник, Жертва і Престол – в одній Особі. Пояснюючи, що лишив Ісус Христос своїй Церкві, святий апостол Павло у Посланні до євреїв каже, що ми маємо такого Первосвященника, який може співчувати нашим немочам (пор. Євр. 4, 15). У дослівному перекладі з грецької мови в цьому висловлюванні йдеться не просто про якесь почуття до того, хто страждає, а про співстраждання. І цими днями ми побачимо, що наш Спаситель увійде в повноту людського буття, з болем, страхом і смертю. Цей Первосвященник, продовжує апостол Павло, розділив із нами все, крім гріха (пор. там само).
Ще однією рисою Христового священства є те, що його може прийняти тільки той, хто покликаний як Арон. Бо ніхто не здатний звершувати Божого діла, якщо Господь Бог його до цього не покличе, не вповноважить і якщо не зробить дійсним його священнослужіння.
Спаситель разом із нами страждає і покликає багатьох із нас. На цій Тайній вечері ми святкуємо встановлення важливих Таїнств Христової Церкви – Пресвятої Євхаристії, тобто Причастя Тіла і Крові Христових, і Священства. Христос знає, що немає досконалих людей, і до своєї божественної служби, яку ми бачили сьогодні під час Чину вмивання ніг, Він покликає тих, у кого дух бадьорий, але тіло немічне. Він покликає тих, хто носить цей скарб у глиняних посудинах, того, хто зрікається Його тричі за один вечір… Христос покликає, щоб розділити з усіма нами через наше людське буття і служіння все те, ким Він є; дає нам Боже, вічне життя, спасаючи нас своєю животворною смертю.
Тому сьогодні я хочу привітати все духовенство нашої Церкви, усіх тих, кого Господь Бог, знаючи про наші немочі, співчуваючи нам і співстраждаючи з нами, покликав до своєї служби. Вітаю вас, преосвященні владики і дорогі отці. Сьогодні Христос звертається до нас: «Ви звете Мене Учителем, хочете наслідувати, бути учасниками Мого служіння? Ось Я вам покажу, що це означає. Хто хоче серед вас бути першим, хай буде останнім. Нехай буде кожному слугою». Це те служіння, до якого Він покликає у Таїнстві Священства кожного з нас.
Нехай
