чи уряд Сполучених Штатів Америки подарував фіал місячного пилу професору Френсісу Денінґу з Манчестерського університету?
– Так, ми подарували, проте з певними умовами. Ми пояснили, що цей подарунок не можна передавати нікому та в жодному разі не можна продавати третій стороні.
– І це було зроблено у письмовому вигляді?
– Звісно ж, і ми маємо відповідні документи, що це підтверджують. І, як ви, мабуть, знаєте, доктор Кіт Тальбо виставив фіал на аукціоні «Сотбіс».
– Так, сер, мені це відомо. Я саме зараз тримаю каталог.
– Тоді ви можете знайти його на сторінці тридцять один, лот дев’ятнадцять, фіал місячного пилу, рідкісний, привезений з місії «Аполлону-11» містером Нілом Армстронґом.
– Але покійний професор Денінґ заповів фіал доктору Тальбо.
– Цей фіал не був його власністю, детективе констеблю Ворвік, і я вже пояснював це сержантові Ройкрофт.
– Так, сер. Але ви розумієте, що ми маємо діяти згідно із законом.
– І робите це зі швидкістю равлика, як я бачу, хоча наші юристи до ваших послуг.
– Дякую, що нагадали, сер, бо ми ж не хочемо зіпсувати стосунки між нашими країнами, чи не так?
– Запхайте ваш сарказм подалі, Ворвіку, та просто поверніть мені місячний пил.
Зв’язок урвався. Вільям покрутився на своєму стільці й побачив, як Джекі йому посміхається.
– Ти йому сподобаєшся, – сказала вона, – але Андервуд із тих американців, які вважають Велику Британію одним зі своїх маленьких штатів. Він невдовзі тобі нагадає, що Техас майже втричі більший за Сполучене королівство. Тому якщо ти хочеш запобігти грандіозному дипломатичному скандалу, тобі краще повернути йому місячний пил.
– Я тебе зрозумів, – сказав Вільям. – Але мене зараз цікавить от що: як отримати квиток до Манчестера?
– Тобі треба до Мевіс у відділ відряджень, на перший поверх. Але я попереджаю тебе, вона гірша за містера Андервуда. Порівняно з нею він просто сама чарівність. Якби її воля, королева їздила б другим класом, а такі, як ми з тобою, підкидали вугілля у піч для локомотива.
– Дякую за попередження.
– Мевіс…
– Місіс Волтерс для вас, юначе. Не смійте називати мене Мевіс, доки не станете хоча б головним інспектором. Почніть наново.
– Вибачте, – сказав Вільям. – Місіс Волтерс, мені потрібно…
– Ім’я, звання, департамент?
– Ворвік, детектив констебль, «Витвори мистецтва та антикваріат».
– Чого ви хочете?
– Стати комісаром.
– Спробуйте ще раз, – сказала місіс Волтерс, але цього разу вона хоча б посміхнулася.
– Квитки до Манчестера та назад.
– Мета та тривалість вашої поїздки?
– Мені необхідно потрапити в університет, і я збираюся того ж дня повернутися назад.
– Тоді туди вам потрібен потяг з Юстона о 7:42, й останній потяг о 22:43. Якщо ви не встигнете, то проведете ніч на лаві платформи номер дванадцять.
