і коли з іншого боку почувся голос, повторив прохання Вільяма.
– На жаль, заступник генерального секретаря зараз не може вас прийняти, у нього зустріч, проте він має час о четвертій вечора.
– Скажіть йому, що у мене його місячний пил, – мовив Вільям.
Він почув: «Пропусти його нагору».
Вільям доїхав до четвертого поверху ліфтом. Заступник генерального секретаря вже чекав його у коридорі. Вони потиснули один одному руки.
– Доброго ранку, детективе, – сказав він, але продовжив, тільки коли за Вільямом зачинилися двері офісу. – Ви дуже швидкий як на англійця.
Вільям мовчки відкрив свій портфель і витяг звідти маленьку коробочку. Він розкрив її, обережно зняв носовичок та, ніби чарівник, дістав фіал.
– Оце воно? – розчаровано спитав Андервуд.
– Так, сер, – відповів Вільям і передав йому скриньку Пандори.
– Дякую, – сказав Андервуд, поставивши містилище на стіл. – Я зв’яжуся з вами, якщо будуть інші проблеми.
– Тільки якщо хтось викраде одну з ваших ядерних боєголовок, – сказав Вільям.
8
– Чи можу я отримати компенсацію за відвідування лекції у Фіцмолеані?
– Це пов’язано напряму зі злочином, який ви розслідуєте? – спитала місіс Волтерс.
– І так, і ні.
– Може, ви визначитеся?
– Так, це пов’язано зі злочином, який я розслідую, але я б усе одно пішов.
– Тоді це ні. Іще щось?
– Ви можете замовити мені квиток на прем’єру нового фільму про Джеймса Бонда? – Вільям чекав, що вона вибухне.
– Це пов’язано напряму зі злочином, який ви розслідуєте?
– Так.
– Який ряд вам потрібен?
– Це жарт?
– Я тут не жарти жартую, детективе констеблю. Який ряд?
– Позаду Майлза Фолкнера. Він…
– Ми тут усі знаєм, хто такий містер Фолкнер. Я подивлюся, що можна зробити.
– Але як…
– Не треба питань. І якщо у вас більше немає інших побажань, йдіть звідси.
Вільям приїхав до Фіцмолеану на кілька хвилин раніше. Він ще трохи постояв на вулиці Принца Альберта, щоб помилуватися чарівним архітектурним ансамблем, розташованим півколом. Він добре знав, що після викрадення Рембрандта у музей заразом пускають тільки п’ятдесят людей. Він зміг дістати сорок сьомий квиток на вечірню лекцію. Ще півтори години, і квитки були б розпродані. Він показав свій квиток охоронцю у формі, який направив його на другий поверх, де Вільям приєднався до невеликої групи поціновувачів мистецтва, які спілкувалися між собою та з нетерпінням чекали на появу доктора Нокса, знаного спеціаліста з епохи Відродження.
Вільям дуже чекав на цю лекцію й сподівався, що у директора музею буде власна теорія щодо зниклого
