style="font-size:15px;"> – Потім ти станеш нервовою та злою. І в тебе дійсно з’явиться втома, і почне боліти голова. Ти просто станеш патологічно боятися настання ночі. А він спробує знайти собі віддушину деінде.
– І що ти мені пропонуєш? Кинутися до Льошки в ліжко негайно? – з іронією в голосі запитала Даринка.
– Так! Уяви собі, негайно! Доки ще не стрибнула інша, – підбила підсумок розмови Світлана і засміялася, додавши: – Така, як я, наприклад.
– Стрибни, якщо вийде, – знизала плечима Даша.
– Ну, це я образно сказала. Ти ж знаєш, скільки наших поклали око на твого Льошку. Не встигнеш і оком змигнути, як перехоплять. І що ти тоді будеш робити?
– «Значить, не доля», – скажу.
– От просто так скажеш і будеш плакати в подушку ночами?
– Буду плакати. А що я зможу зробити?
– Ех ти, тютя-матютя! Не борець ти.
– Ти в нас борець – це я не заперечую. І чого ти добилася? Два роки спиш із нашим завідувачем, а де результат? Він спить з тобою, а живе до цього часу зі своєю дружиною.
– Поки що живе, – сказала Світлана, зробивши наголос на «поки що». – Це тимчасове явище. А я все одно доб’юся, щоб Веніамін Павлович розлучився з нею.
– Як можна змусити людину зробити щось проти своєї волі?
– А навіщо проти? – Свєтка хитро примружила свої нахабнуваті оченята. – Він зробить це з власної волі. Ось побачиш, як Веніамін сам прибіжить до мене і благатиме не кидати його.
– Ну, ти загнула! – засміялася Даринка. – І що ж ти таке зробиш?
– Використаю всі методи. По-перше, я змушу його покохати.
– Як це можна зробити? І чи можливо таке взагалі?
– Цілком можливо. Головне, робити те, чого хоче чоловік, говорити тільки те, що він хоче почути. Це перший метод.
– Є ще й другий?
– Показати, що він – найрозумніший, найкрасивіший, найжаданіший. Чоловікам це дуже подобається. Вони взагалі від природи дуже самолюбні.
– Є ще в запасі прийомчики?
– Є! І не один.
– Наприклад?
– Крапелька за крапелькою, непомітно, ненав’язливо довести, що його дружина йому не підходить.
– Добре. А якщо і це не подіє?
– Можна використати останній прийом, – голос Свєтка перейшов на шепіт. – Небезпечний, але вірний.
– Що ще? – чомусь так само пошепки запитала Даринка, зробивши великі очі.
– Магія! – Свєтка округлила очі. – Чорна магія!
– Ти що?! Зовсім здуріла?
– У коханні, як на війні, всі засоби годяться. Чула таке?
– Чула. Але щоб… магія? Це ж порушення всіх законів природи.
– А що вдієш? – Світлана розвела руками. – Якщо й магія не допоможе, тоді залишається останній варіант. До нього треба готуватися довго й ретельно.
– Господи! Що
