там не було людей.
– У це важко повірити.
– Це правда. Про це свідчать старі хроніки.
– То звідки ж прийшли люди, які першими заселили Трентор?
– Ніхто не знає напевно. Сотні планет заявляють, що їх заселили в тумані давніх віків, а їхні мешканці розповідають фантастичні історії про перший прихід людства. Історики зазвичай відкидають такі речі й понуро сушать голови над питанням Початку.
– Що це? Я ніколи про таке не чув.
– Це мене не дивує. Визнаю, ця історична проблема не є популярною, але під час занепаду Імперії був період, коли вона викликала певне зацікавлення серед інтелектуалів. Сальвор Гардін коротко згадує про це у своїх мемуарах. Це питання про автентичність і розташування однієї Планети, з якої усе почалося. Якщо ми озирнемося назад у часі, то побачимо, що ріка людства тече від нещодавно заселених світів до старших, ще старших, аж доки все не сходиться в одній точці – в оригіналі.
Тревіз відразу ж подумав про очевидний недолік у цьому твердженні.
– А не може бути так, що оригіналів є велика кількість?
– Звичайно, ні. Усі люди по всій Галактиці одного виду. Один вид не може походити більше ніж з одної планети. Це абсолютно неможливо.
– Звідки ви знаєте?
– Насамперед… – Пелорат натиснув вказівним пальцем лівої руки на вказівний палець правої, а потім, здається, роздумав давати, поза сумнівом, довге й складне пояснення. Він поклав руки поруч і сказав із сильним запалом: – Мій любий друже, я даю вам слово честі!
Тревіз офіційно вклонився і сказав:
– Я й не мріяв сумніватися у вашому слові, професоре Пелорат. Скажімо так: є одна планета, з якої все пішло, але ж хіба не може бути сотень тих, що претендують на цю честь?
– Вони не лише можуть бути, вони є. Проте кожна така претензія безпідставна. Та жодна із цих сотень планет, які прагнуть визнання своєї першості, не показує ані сліду догіперпросторового суспільства, не кажучи вже про сліди еволюції людини від долюдських організмів!
– Отже, ви стверджуєте, що є планета походження, яка з певних причин не заявляє такої претензії.
– Саме так.
– І ви вирушите на її пошуки.
– Ми вирушимо. Це наша місія. Мер Бранно про все подбала. Ви поведете наш корабель на Трентор.
– На Трентор? Це ж не планета походження. Ви щойно про це сказали.
– Авжеж, ні. Це Земля.
– Тоді чому ви не скажете мені вести корабель на Землю?
– Я неточно висловився. Земля – це легендарна назва. Вона збереглася в стародавніх міфах. Ми не впевнені, що саме вона означає, але це слово зручно використовувати як двоскладовий синонім для поняття «планета походження людського виду». Яка саме планета в реальному просторі підпадає під визначення «Земля» – невідомо.
– А на Тренторі це знають?
– Поза сумнівом, я сподіваюся знайти там інформацію. Трентор має Галактичну бібліотеку, найбільшу в системі.
– Напевно,
