Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни. Тимур Литовченко

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни - Тимур Литовченко страница 40

Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни - Тимур Литовченко 101 рік України

Скачать книгу

умов повірить Мені та прославить Мене! Всі ж інші будуть прокляті.

      – То що… це і є твій залізно-безвідмовний аргумент? – Давлетов подивився на молодого чоловіка з неприхованим подивом.

      – Так, це він, – задоволено посміхнувся Спартак.

      – Але ж я не розумію…

      – Перепрошую, Едуарде Рустамовичу, ви як… чоловік віруючий?

      – Як і всі зараз, так і я, – доволі обтічно мовив Давлетов.

      – А якщо «як і всі зараз», то ви хоч раз Біблію читали?

      – Якщо чесно?..

      – Авжеж чесно.

      – Ні, не читав.

      Скрушно зітхнувши, Спартак вийшов з кухні, на якій вони сиділи, та за деякий час повернувся, тримаючи в руках Біблію кишенькового формату.

      – Нічо’собі книги ти читаєш!.. – здивувався відставник.

      – А що, невже боїтеся, що й Біблія зачарована? – посміхнувся той.

      – Біблія?.. Ні, просто це дуже розумна книга… можна сказати, аж надто розумна, як для мене.

      – А якщо так, тоді прочитайте оце…

      І погортавши тонесенькі, «цигаркової» товщини сторінки, Спартак вказав співрозмовникові на один з віршів:

      Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене![30]

      – Ну і що з того? – недовірливо спитав Едуард Рустамович.

      – А те, що слова «христовочки» кардинально розходяться з Євангелієм! – переможним тоном мовив Спартак. – Що сказав майже два тисячоліття тому Христос тим, хто не вірив у Нього?! «Дослідіть Писання» – от що! Він ніколи й нікому не сказав: «Достойний Царства Небесного тільки той, хто повірив у Мене з першого разу і без усяких додаткових умов». Навпаки, Христос наказав дослідити Писання, а знайшовши там свідчення про Нього – вже тоді повірити!.. Й тільки тоді. Не інакше.

      – Ти так справді вважаєш? – пробурмотів Давлетов, знов і знов перечитуючи то біблійний вірш, то «христовочку».

      – В єврейському середовищі загалом не вітається сліпа віра, – впевнено мовив Спартак. – Вірити можна лише усвідомлено. Бо сліпа, без жодних перевірок віра… Це фанатизм – от що це таке! А юдаїзм не просто не вітає – він заперечує фанатизм.

      – Ти певен?..

      – Едуарде Рустамовичу, я все ж таки ґалахічний єврей! Як наш колишній сусіда, ви мусите знати, що дівоче прізвище моєї мами – Литвак. А воно походить від ребе Нахума Литвака – мого прапрадіда. Колись дуже давно Нахум бар-Урі вивчився на рабина і свого часу очолив общину євреїв-литваків Проскурова, який тепер називається містом Хмельницьким. У цього рабина був син Даниїл – лікар-стоматолог. У нього ж був син Самсон – а це і є мій любий дідусь Сьома. Отож я, мабуть, знаю, що кажу… хоч я не юдей, а православний християнин.

      – Так, мабуть, тобі видніше, – махнув рукою Давлетов.

      – Ну отож! Але якщо ця жінка Марія Деві стверджує те, що прямо суперечить Євангелію від Івана, а отже, суперечить Біблії… Ні-ні, вона нізащо не може

Скачать книгу


<p>30</p>

Від Івана 5:39.