так зв’язок було встановлено. Раніше ми були друзями, сварилися, навчалися, сміялися разом, але цієї миті ми усвідомили, що закохані. Це усвідомлення було подібне до ввімкнення електрики. Але гнів на нього мене не полишив. Я переминалася з ноги на ногу, дещо бентежачись через те, що на нас дивилося кілька людей. Я почимчикувала додому, а коли він пішов зі мною, мені полегшало на серці.
– Як ти? – обережно запитав він.
– Як ти міг? – запитала я.
– Я ж казав тобі: не йди.
– Коли ти кажеш мені щось зробити, це не означає, що я послухаю!
– Я мав зробити так, щоб ти не змогла пройти крізь його кактуси, – пробурмотів він.
– Я б знайшла шлях, – запевнила я. – Це був мій вибір, і ти мав поставитися до нього з повагою. А ти стояв там і торочив Аро, що я прийшла не з твоєї вини, і намагався прикрити власну дупу. Я тебе мало не вбила.
– Тому він і не буде тебе навчати! Ти поводишся як жінка. Керуєшся емоціями. Ти небезпечна.
Мені довелося постаратися, щоб не підтвердити Мвітині слова знову.
– Ти в це віриш? – запитала я.
Він відвів погляд.
Я змахнула сльозинку з ока.
– Тоді ми не можемо бути…
– Ні, я в це не вірю, – відповів Мвіта. – Часом ти буваєш нераціональною, нераціональнішою за будь-яку жінку чи будь-якого чоловіка. Але не через те, що в тебе між ногами. – Він усміхнувся і саркастичним тоном додав: – До того ж хіба ти не пройшла Одинадцятого ритуалу? Навіть нуру знають: після нього розум жінки узгоджується з її емоціями.
– Я не жартую, – сказала я.
– Ти інакша. Твоя пристрасть сильніша, ніж у більшості людей, – сказав він після нетривалої паузи.
– Тоді чому…
– Аро потрібно було знати, що ти прийшла з власної волі. Люди, якими керують інші… повір мені, він таких нізащо не приймає. Ходімо, нам треба поговорити.
Прийшовши до мене додому, ми сіли на ґанку перед садком моєї матері.
– Мій тато знає, хто такий Аро насправді?
– Певною мірою, – сказав він. – Про нього знає вдосталь людей – ті, хто хоче знати.
– Просто не більшість.
– Саме так.
– Як я гадаю, здебільшого чоловіки, – додала я.
– І деякі старші хлопці.
– Він навчає й інших, так? – роздратовано спитала я. – Ну, крім тебе.
– Намагається. Є один іспит, який треба скласти, щоб вивчати Містичні аспекти. Пройти його можна лише один раз. Провал – це щось жахливе. Що ближче людина підходить до успіху, то болючішим виявляється провал. Ті хлопці, яких ти підслухала, були випробувані. Всі вони повертаються додому побиті та в синцях. Їхні батьки гадають, що хлопці пройшли ініціацію та стали учнями Аро. Насправді ж вони провалились. Аро навчає цих хлопців якихось дрібниць, щоб вони дещо вміли.
– А що то взагалі за Містичні аспекти?
Він підсунувся до мене досить близько, щоб я почула його
