водночас посиливши впевненість у собі й відчувши, що контролюєте ситуацію?
Крок перший – емпатія. Коли хтось вас критикує або кидається на вас, його (або її) мотив може полягати в тому, щоб допомогти або, навпаки, дошкулити. Те, що говорить критик, може бути правильне, неправильне або щось середнє між попередніми позиціями. Однак одразу зосереджуватися на цьому нерозумно. Натомість поставте критику кілька конкретних запитань, покликаних з’ясувати, що саме він або вона має на увазі. Намагайтеся уникати суджень і не боронитися, коли ставите ці запитання. Весь час з’ясовуйте конкретнішу інформацію. Спробуйте побачити світ очима критика. Якщо людина нападає на вас із розмитими, образливими наличками, попросіть її говорити чіткіше та вказати, що саме їй не подобається. Цей початковий прийом може посприяти тому, щоб критик від вас відчепився, і допоможе перетворити взаємодію «напад-оборона» на співпрацю та взаємоповагу.
Я часто показую, як це зробити, на сеансі терапії, відігруючи в ролях уявну ситуацію з пацієнтом, щоб моделювати практичну навичку. Я продемонструю, як проводити такі рольові ігри, адже цю навичку корисно розвивати. Я хочу, щоб ви уявили себе на місці злого критика в наступному діалозі. Кажіть мені найбезжальніше й найжорстокіше, що тільки придумаєте. Те, що ви говорите, може бути правдою, неправдою або частково і тим, і іншим. Я відповідатиму на кожен ваш напад у техніці емпатії.
ВИ (у ролі злого критика): Докторе Бернс, ви бридке лайно.
ДЕВІД: А що в мені лайнового?
ВИ: Усе, що кажете й робите. Ви нечутливий, егоїстичний і некомпетентний.
ДЕВІД: Розгляньмо все це по черзі. Я хочу, щоб ви намагалися говорити конкретно. Схоже, я зробив чи сказав щось таке, що вас засмутило. Однак що я наговорив нечутливого? Що створило враження, що я егоїстичний? Що я скоїв такого, що здалося некомпетентним?
ВИ: Коли днями зателефонував, щоб перенести сеанс, ви говорили поспіхом і роздратовано, наче дуже квапилися й на мене вам байдуже.
ДЕВІД: Гаразд, я надто спішно й байдуже відповів на дзвінок. Що ще я зробив такого, що вас роздратувало?
ВИ: Ви, здається, завжди намагаєтеся мерщій виставити мене за двері наприкінці сеансу – так, ніби це все великий конвеєр для заробітку грошей.
ДЕВІД: Гаразд, вам здається, що й під час сеансів я надто кваплюся. Може, у вас виникло враження, що мене більше цікавлять ваші гроші, аніж ви. Що ще я зробив? Можете згадати, де ще я налажав і чим вас образив?
Те, що я роблю, – дуже просте. Ставлячи конкретні запитання, я мінімізую ймовірність того, що ви мене зовсім забракуєте. Ми разом усвідомлюємо якісь конкретні проблеми, з якими можемо впоратися. До того ж я даю вам можливість висловитися й вислуховую вас, щоб зрозуміти ситуацію так, як її бачите ви. Це зазвичай розвіює будь-який гнів та ворожість і замінює звинувачення або суперечки на прагнення розв’язати проблеми. Запам’ятайте перше правило: навіть якщо вважаєте,
