завтра вранці прийти раніше?
– Ще раніше? Раніше ще темно…
– Поки розвидниться, зустрінемось і піднімемось на Мтацмінду [8].
– Пішки?
– Так… І спостерігатимемо, як сходить сонце. Хочеш?
– Хочу, – невпевнено сказав Гега, хоча точно знав, що підніматися пішки на Мтацмінду аби побачити схід сонця насправді не має бажання.
По вулиці проїхала перша вранішня машина і здивований водій затримав погляд на парі, яка сиділа на лавці зі спинкою.
– Пішли, – сказала Тіна й підвелася.
Опівдні до Геги зайшов Дато й розбудив його. Його мати дуже зраділа візиту Дато, бо Гега цілий день спав і увечері мав іти до театру, а грузинській матері й у той час було так само складно розбудити сина.
– Вранці він ще затемна пішов, потім повернувся, випив чаю і після того спить, – сказала Дато пані Натела і посміхнулась. Мати Геги, як не дивно, вже точно знала, що її син закоханий. Вона гучно відчинила перед Дато двері до кімнати сина.
Дато голосно й демонстративно поплескав у долоні і, коли пані Натела вийшла з кімнати, посміхаючись спитав у друга, який щойно прокинувся:
– Ти що, закоханий, хлопче?
– Хто тобі сказав? – Гега примружився і, потягуючись, сів.
– «Голос Америки» вже передав, – сказав весело Дато і простягнув руку до американського прапора, який був прикріплений до стіни.
– Завтра вранці теж мушу рано вставати.
– Мати твоя сказала, що ти сьогодні удосвіта встав…
– Завтра мені ще раніше доведеться вставати. До сходу сонця маємо піднятись на Мтацмінду.
– Хочете оглянути могилу Кеке [9]?
– Спостерігатимемо за сходом сонця.
– Я й не звертав увагу, звідки в Тбілісі сонце сходить.
– А на небо в Тбілісі взагалі увагу звертав?
– Може, звертав…
– Згадаєш, коли востаннє дивився на небо?
– Ні…
– Це головний мінус міст – неба не видно…
Здивований Дато наблизився до вікна, поглянув угору, уважно подивився на небо і, посміхаючись, спитав:
– Це вона тобі сказала?
– Я сам здогадався. – Гега, посміхнувшись, теж підійшов до вікна.
– Звідси неба справді не видно.
– Тому що будівля перед нами вища за нашу.
– А що ж робити тим, хто живе у Нью-Йорку?
– Жив би я у Нью-Йорку, взагалі на небо не дивився б.
– Поки доберешся до Нью-Йорка, хоча б раз приїхав би до монастиря, у суботу і Сосо з тобою поїхав би. Хоча б небо побачиш, як так хочеш. Дуже класне місце.
– Я ж сказав, куди завтра йду. Наступного тижня поїду з вами…
Кілька секунд обидва мовчали, після чого Дато порушив тишу, змінивши тему:
– Міліція з якої сторони?
– Міліція
Мтацмінда (груз. Свята гора) – гора у Тбілісі.
Кеке – Єкатерина Геладзе, мати Йосипа Сталіна.
