одиниці (скорочено – а. о.). Одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані від Землі до Сонця, що в числовому вираженні сягає 149 600 000 кілометрів. Звичайно, зручність використання такої одиниці закінчується з перетинанням уявної межі планетарної Сонячної системи, бо навіть хмара Оорта простягається на відстані близько 60 000 астрономічних одиниць!
Наступним за величиною йде світловий рік. Дуже розповсюджена хибна думка про те, що світловими роками вимірюють якісь фантастично довгі періоди часу. Важливо не плутати це поняття зі звичайним роком, що є дійсно одиницею вимірювання часу. Світловими роками астрономи вимірюють досить великі відстані, наприклад, віддалення між зірками: між Сонцем і найближчою зіркою Проксимою Центавра – трохи більше 4 світлових років. Фізичне значення світлового року дуже просте: це та відстань, яку проходить світло у вакуумі за один рік. Ми знаємо, що швидкість світла у вакуумі складає близько 300000 км/с. Тоді один світловий рік дорівнюватиме 9 460 000 000 000 кілометрів! (Або за стандартною схемою запису, що прийнята у наукових обчисленнях, 9,46х1012 км). Найчастіше світловий рік використовується для представлення відстаней між зірками у межах однієї галактики та розмірів самих галактик.
Один парсек – це відстань, з якої орбіту Землі видно під кутом 1"
Проте і це ще не все. Для вимірювання міжгалактичних відстаней широко використовується ще більша одиниця довжини – парсек (позначається – пк). Це – скорочення від більш наукового та менш зручного терміна паралакс-секунда. Один парсек – це та відстань, з якої орбіту Землі буде видно під кутом зору в одну кутову секунду. Він дорівнює 3,09х1013 кілометрів, або приблизно 3,26 світлового року. Також існують похідні від цих одиниць. Так, наприклад, для вимірювання дуже великих відстаней у Всесвіті використовують кілопарсек (1 кпк = 1 000 пк) та мегапарсек (1 Мпк = 1 000 000 пк).
Найбільший астрономічний об’єкт у Всесвіті зареєстрований у зоряних каталогах на початку 80-х років XX століття і має позначення 3С 345. Цей квазар віддалений на 5 мільярдів світлових років від Землі. Німецькі астрономи за допомогою 100метровогорадіотелескопа та приймача радіочастоти принципово нового типу отримали змогу виміряти такий далекий об’єкт космосу. Результати досліджень були надто непередбачуваними, і вчені спочатку сумнівалися, чи можна їм довіряти. Це більше скидалося на жарт, бо квазар мав у поперечнику 78 мільйонів світлових років! Незважаючи на дуже велике віддалення, при спостереженні цей об’єкт удвічі більший за місячний диск.
Яскравість об’єктів зоряного неба
Придивіться уважно до зірок найближчої ночі. Перед вашими очима постане дивне розмаїття не тільки кольорів, а й блиску – ніби «розмірів» небесних перлин. На сьогодні єдину шкалу блиску застосовують не тільки для зірок, однак розглянемо її на історичному прикладі.
Історично склалася і назва одиниці виміру блиску – так звана «зоряна величина». Дійсно, чим яскравіша зірка, тим більшою вона здається нам на небі і тим величнішою вона
