населення, більшість яких живе в сільській місцевості. Єдиним великим містом вважається столиця Банжул, де мешкають 60 тис. чоловік. Воно виникло в 1816 р. під назвою Батерст. Тоді це був лише закладений англійцями пост в усті р. Гамбія. Поступово він виріс в охайне, сповнене своєрідного колориту містечко, а згодом став столицею та отримав ім’я Банжул. Тепер це місто з вузькими вуличками мало кому з відвідувачів нагадує столицю. Функції адміністративного та господарського центру взяло на себе більш сучасне місто Серекунда (фактично передмістя столиці) – із широкими вулицями, великими будинками та ринками.
Місце Кача-Калі в селищі Бакау відоме озером, в якому живуть священні і, як запевняють гамбійці, дружелюбні крокодили. Тут радять купатися жінкам, які не можуть мати дітей. За народними повір’ями, якщо безплідна жінка наважиться викупатися в цьому священному озері, то обов’язково стане матір’ю. Процент щасливих матерів, як і процент тих, хто повернувся з такого купання живим, перекази не повідомляють.
Промисловість Гамбії розвинена слабко, тваринництво має лише внутрішнє значення. А от за рибу держава може виручити непогані гроші – річне та морське рибальство стають перспективною галуззю економіки. Впевнено розвивається й туризм, поповнюючи небагату казну країни. Він має сезонний характер – наплив відвідувачів припадає на листопад – лютий, коли в Гамбії сонячно та тепло. Туристів кличе до себе океанський берег, чисті широкі пляжі, непоганий сервіс. Більшість відвідувачів приїздять із Британії і почуваються тут як удома – місцеві жителі говорять чистою англійською, яка є в країні офіційною, і обміняти фунти на гамбійські гроші (даласі) не проблема. Туристи сприяють розвитку ремесел, охоче купуючи витвори волофських майстрів – вироби зі шкіри, сувеніри, прикраси. Окрім океанського узбережжя та курортів на березі річки, Гамбія небагато чого може запропонувати своїм гостям: лише один невеличкий музей, один національний парк та заповідник (в країні багато птахів, є мавпи, дикі свині, антилопи, зрідка зустрічаються бегемоти та крокодили).
Гамбія входить до ООН, Організації африканської єдності та Співдружності, яку очолює Велика Британія. Держава залежить від іноземного, переважно англійського, капіталу, і поки що належить до 25 найменш розвинених країн світу, проте має всі шанси найближчим часом залишити цей «чорний» список. Тим паче, що на цьому шляху багато кроків уже зроблено (освоєння нових культур, підвищення рівня писемності, розвиток охорони здоров’я) і гамбійці намагаються йти далі.
Гамбійський ринок
Гана – золота скарбниця Африки
Ще можна знайти старі карти, які зберегли звабливий напис «Золотий Берег» на Західному узбережжі Африканського континенту. Перші європейці були вражені кількістю покладів золота на цих землях. Нинішня назва країни – Гана – менш романтична, проте фактично цей берег залишається золотим. Африканська «країна замків», Мекка серфінгістів – це теж про Гану. Туристи їдуть сюди побачити древні форти на узбережжі, що
