style="font-size:15px;"> Обличчя Саймона загорілося.
– Все чудово, – сказав він. – Метт каже, що має знайомого, який допоможе організувати концерт у «Скреп-бар». А ще ми знову обговорювали назву.
– Та невже? – Клері приховала посмішку. Саймоновий гурт ніколи не займався музикою. Переважно вони сиділи в його вітальні й сперечалися щодо ймовірних назв і логотипів. Іноді їй було цікаво, чи хтось із них справді вміє грати на музичному інструменті.
– Які варіанти?
– Вибираємо між назвами «Змова водоростей» та «Кам’яна панда».
Клері заперечно похитала головою.
– Обидві жахливі.
– Ерік запропонував «Криза садових стільців».
– Може, Еріку варто переключити увагу на азартні ігри?
– Але тоді нам потрібно шукати нового барабанщика.
– А чим займається Ерік? Мені здавалося, він просто виманює у вас гроші та розповідає дівчатам у школі, що він у музичному гурті, щоб справити на них враження.
– Та ні, – безтурботно сказав Саймон. – Ерік почав життя з чистого аркуша. У нього є дівчина. Вони вже три місяці зустрічаються.
– Майже одружені, – сказала Клері, обходячи пару з малюком у візочку. Маленька дівчинка з жовтими пластиковими заколками-кліпсами у волоссі стискала ляльку-піксі з золотаво-синіми крильцями. Краєм ока Клері помітила, що крила пурхають. Вона поспіхом відвернулася.
– А це означає, – продовжував Саймон, – що я єдиний член гурту без дівчини. А, як тобі відомо, головний сенс бути в гурті – це подобатися дівчатам.
– Я гадала, усе це заради музики, – чоловік із ціпком перетнув їй дорогу, прямуючи на Берклі-стріт. Дівчина відвернулася, боячись, що, якщо вона дивитиметься на людей трохи довше, у них виростуть крила, додаткові руки чи довгий роздвоєний язик, мов у змії. – Зрештою, кому який клопіт, чи маєш ти дівчину?
– Мені, – похмуро сказав Саймон. – Скоро єдиними людьми, що залишилися без дівчини, будемо ми зі шкільним двірником Венделлом. А від нього завжди чимось тхне.
– Принаймні, ти знаєш, що він досі без пари.
Саймон сердито зиркнув на неї.
– Не смішно, Фрей.
– І завжди є королева стрингів Шейла Барбаріно, – підказала дівчина. Клері сиділа позаду неї на уроках математики в дев’ятому класі. Щоразу, коли Шейла впускала олівець, а це траплялося досить-таки часто, Клері була змушена споглядати нижню білизну дівчини, що виглядала з-під Шейлиних джинсів із надто заниженою талією.
– З нею і зустрічається Ерік останні три місяці, – казав Саймон. – До речі, він порадив мені вирішити, яка дівчина в школі має найкрутішу фігуру, і запросити її кудись у перший день занять.
– Ерік – свиня, – сказала Клері, не бажаючи знати, кого Саймон вважав найпривабливішою дівчиною школи. – Може, назвете гурт «Свині й сексисти»?
– Цікава назва, – Саймон здавався байдужим.
У сумці знову завібрував і задзвенів телефон. Клері скривилася
