сказати далі. – Ви ж не маєте на увазі…
Одна з її леді ступила крок уперед.
– Ваша милосте, вам погано?
Моя мати дивилася на цю сцену з неуважною цікавістю – так алхімік може спостерігати за відомим йому перетворенням елементів. Мати короля підвелася, нажахана однією згадкою про принца Йоркського. Моя мати якусь мить тішилася цим видовищем, потім вирішила розвіяти чари.
– Я мала на увазі Едварда Ворікського, сина Джорджа, герцога Кларенського, – лагідно промовила вона.
Леді Марґарет, затремтівши, видихнула повітря.
– А, ви про дітей Воріків, – сказала вона. – Про хлопця Воріків. Я забула про хлопця Воріків.
– А про кого ж я вам казала? – запитала моя мати лагідним голосом. – Про кого іншого я могла згадати?
– Я не забула про дітей Воріків, – сказала леді Марґарет, повертаючи собі свою мало не втрачену гідність. – Я замовила для них одяг теж. А також сукні для ваших найменших дочок.
– Я дуже задоволена, – сказала моя мати приязним голосом. – А коронація моєї дочки?
– Вона коронується згодом, – сказала леді Марґарет, намагаючись приховати, що вона досі хапає ротом повітря, неспроможна отямитися від шоку, ковтаючи слова, як ковтає повітря викинутий на берег короп. – Після весілля. Коли я вирішу.
Одна з її леді піднесла їй склянку мальвазії, і вона зробила ковток, потім ще один. Солодке вино повернуло їй колір обличчя.
– Після весілля вони вирушать у подорож, щоб показатися людям. Коронація буде після народження наступника трону.
Моя мати кивнула, ніби це питання не мало для неї ваги.
– Звичайно, вона народилася принцесою, – зауважила вона, таємно втішена, що народитися принцесою набагато краще, ніж претендувати на трон.
– Як на мене, то кожна дитина має народитися у Вінчестері, в серці стародавнього королівства, Артурового королівства, – заявила леді Марґарет, намагаючись повернути свій авторитет. – Мій син належить до династії Артура Пендрагона.
– Справді, – приязно вигукнула моя мати. – Я думала, він народився від незаконнонародженого Тюдора й принцеси-вдови з роду Валуа. З їхнього шлюбу, який ніколи не був доведений. Який стосунок це має до династії короля Артура?
Леді Марґарет пополотніла від люті, і я хотіла смикнути матір за рукав, щоб вона перестала мучити цю жінку. Вона примусила леді Марґарет похвилюватися, нагадавши їй про принца Йоркського, але ми прохачі в цьому новому дворі й нема ніякого резону гнівати його найвпливовішу жінку.
– Я не маю потреби пояснювати походження свого сина вам, чий титул був відновлений лише нами, після того як вас назвали перелюбницею, – брутально кинула леді Марґарет. – Я повідомила вам про підготовку до весілля й не смію затримувати вас далі.
Моя мати підвела голову й усміхнулася.
– Дякую вам, – сказала вона з королівською гідністю. – Ви багато для нас зробили.
– Мій
