уже в ліжку, дивиться «Магазин на дивані». Я лягаю поряд і послаблюю краватку від «Армані». Нарешті запитую, не дивлячись на неї:
– Чому б тобі не зійтися з Прайсом?
– Господи, Патріку, – каже Евелін, заплющуючи очі. – До чого тут Прайс? Прайс?
Вона говорить це так, що я думаю – у них точно був секс.
– Він багатий, – кажу я.
– Усі багаті, – відповідає вона, не відриваючись від екрану.
– Він привабливий, – кажу я.
– Усі привабливі, Патріку, – відчужено каже вона.
– У нього шикарне тіло, – кажу я.
– Зараз в усіх шикарні тіла, – говорить вона.
Я кладу пульт на нічний столик і накочуюсь на Евелін. Поки я цілую й облизую її шию, вона холодно вдивляється в широкий екран телевізора «Панасонік», роблячи звук тихіше. Я задираю сорочку від «Армані» й кладу її руку собі на живіт, щоб вона відчула, який він твердий, який накачаний, і напружую м’язи, радіючи з того, що світло ввімкнене і вона бачить, яким засмаглим і окресленим став мій прес.
– Знаєш, – виразно промовляє вона, – Сташ дізнався, що він ВІЛ-позитивний… – Пауза: щось на екрані відвернуло її увагу, звук стає трохи голоснішим, а потім знову стихає. – І я думаю, сьогодні він, певно, спатиме з Ванден.
– Добре, – кажу я, злегка кусаю її за шию і кладу одну руку на її пружні, холодні груди.
– Ти злий, – каже Евелін, трохи збуджуючись, і веде руками по моїх міцних плечах.
– Ні, – зітхаю я. – Я просто твій наречений.
Хвилин п’ятнадцять я намагаюсь кохатися з нею, але не виходить, і я припиняю спроби.
Евелін каже:
– Ти ж знаєш, наступного разу будеш у кращій формі.
Я тягнуся за склянкою бренді. Допиваю її. Евелін на «Парнаті», це антидепресант. Я лежу поряд із нею, дивлюсь без звуку «Магазин на дивані» – скляні ляльки, вишиті подушки, лампи у вигляді футбольних м’ячів, прикраси з цирконами. Евелін куняє.
– П’єш «Міноксидил»?[20] – після довгої паузи запитує вона.
– Не п’ю, – відповідаю я. – Навіщо?
– Схоже, у тебе волосся рідшає, – шепоче вона.
– Неправда, – автоматично кажу я.
Важко сказати, волосся у мене дуже густе, і невідомо, чи випадає воно. Я справді сумніваюсь.
Я йду додому пішки, бажаю доброї ночі швейцару, якого не впізнаю – це може бути будь-хто, і розчиняюсь у своїй вітальні, високо над містом. З музичного центру «Вурлітцер 1015» («Вурлітцер 850» кращий, але його важко знайти), що сяє в кутку кімнати, линуть звуки «Сьогодні лев спить» гурту «Токенз». Я мастурбую, думаючи спочатку про Евелін, потім про Кортні, потім про Ванден, потім знову про Евелін, і вже перед слабким оргазмом уявляю майже голу модель у топі з бретелькою через шию, яку бачив сьогодні в рекламі «Кельвін Кляйн».
Ранок
Ось який вигляд має вітальня моєї квартири у променях травневого ранку: над газовим каміном з білого мармуру та граніту висить
При місцевому застосуванні препарат уповільнює або зупиняє втрату волосся, стимулює ріст нового волосся. (
