однак він досі вдивляється в самотній шматок суші, посміхається сам до себе і киває.
– Гей, – ображеним тоном говорить Ванден. – Це нас стосується.
– Ого-го, – застережливо каже Тім. – Це стосується нас? А як щодо різні в Шрі-Ланці, дорогенька? Це нас теж стосується? Як щодо Шрі-Ланки?
– Це крутий клуб у Вілідж, – знизує плечима Ванден. – Так, нас це теж стосується.
Раптом заговорив Сташ, не підводячи очей.
– Це називається Тонка. – Він, схоже, роздратований, але його голос рівний і тихий, і він все одно дивиться на суші. – Країна зветься Тонка, а не Шрі-Ланка. Зрозуміли? Тонка.
Ванден опускає очі й м’яко каже:
– О.
– Хіба ти нічого не знаєш про Шрі-Ланку? Про те, як сикхи вбивають безліч ізраїльтян? – підбурює її Тімоті. – Хіба це нас стосується?
– Кому рол капамакі? – втручається Евелін, піднімаючи тарілку.
– Та ну, Прайсе, – кажу я. – Є проблеми важливіші за Шрі-Ланку. Звісно, зовнішня політика важлива, але є й доречніші справи.
– Які? – запитує він, не зводячи очей із Ванден. – До речі, чому в моєму соєвому соусі лід?
– Ну, – вагаючись, починаю я, – нам треба припинити апартеїд, це раз. Пригальмувати гонку ядерного озброєння, зупинити тероризм та голод у світі. Забезпечити сильну національну оборону, попередити поширення комунізму в Центральній Америці, запровадити мир на Близькому Сході, не залучати армію США до іноземних військових конфліктів. Треба зробити Америку поважною світовою силою. І не применшувати значення внутрішніх проблем, які не менш, а може, й більш важливі. Краща й доступніша медицина для літніх людей, контроль епідемії СНІДу та пошук ліків від нього, очищення довкілля від токсичних відходів та забруднення, покращення початкової та середньої освіти, посилення законів, щоб зменшити рівень злочинності та нелегального обігу ліків. Ми також мусимо зробити вищу освіту доступною для середнього класу і забезпечити літнім людям соціальний захист, зберігати природні ресурси та заповідники і знизити вплив політичних комітетів.
Люди за столом збентежено дивляться на мене, навіть Сташ, але мене несе.
– З погляду економіки, у нас все одно безлад. Треба знайти спосіб притримати рівень інфляції та зменшити дефіцит. Нам також треба забезпечити безробітних навчанням та роботою і захистити існуючі американські робочі місця від імпортних конкурентів. Треба зробити Америку лідером нових технологій. Водночас, треба подбати про економічний ріст та розвиток бізнесу і тримати оборону проти федеральних податків на прибуток, знизити відсоткові податки, дати більше можливостей для розвитку малого бізнесу і контролювати злиття великих корпорацій.
Прайс мало не виплюнув свій «Абсолют» після цієї фрази, але я намагаюся подивитися кожному з них у очі, особливо Ванден, котра, якщо позбудеться зелених пасм, шкіряного одягу, трохи порожевіє (може, піде на аеробіку) і вдягне блузу, наприклад від «Лора Ешлі», може бути гарненькою. Але чому вона спить зі Сташем?
