Син начальника сиріт. Адам Джонсон
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Син начальника сиріт - Адам Джонсон страница 32
– Якій ще моїй біографії?
– Ой, ну це я так, – сказав другий помічник. – То капітан колись казав.
– Ну?
– Він лише сказав, що ти сирота, що сироти завжди тягнуться до того, чого в них немає…
– Правда? А ти певен, що він не казав, що сироти намагаються вкрасти життя в інших людей?
– Не засмучуйся. Капітан просто хотів сказати, щоб я не дуже з тобою дружбу водив.
– Чи про те, що сироти, коли помирають, люблять прихопити ще кого-небудь із собою? Чи про те, що сиротами стають не просто так? Про сиріт усяке говорять, розумієш.
Другий помічник підняв руку:
– Слухай, капітан просто сказав мені, що тебе ніхто не вчив вірності.
– Можна подумати, ви з цього такі спеціалісти. А коли хочеш знати, як є, то я навіть не сирота.
– Він сказав, що ти будеш це заперечувати. Капітан нічого поганого не хотів. Він просто каже, що військові забирають собі всіх сиріт і особливим чином навчають їх нічого не відчувати, коли іншим людям погано.
За вікном на снастях рибальських суден вигравало сонце. А молода жінка раз у раз відступала вбік, коли повз неї везли тачку з рибою.
– А не скажеш мені, що ти робиш тут? – поцікавився Чон До.
– Я ж і сказав, – відповів другий помічник. – Дружину хотів тобі показати – правда ж, красуня?
Чон До просто подивився на нього.
Другий помічник продовжив:
– Ну звичайно! Вона, розумієш, як магніт, цій красі неможливо опиратися. Моє татуювання не бреше. І в нас уже, уважай, родина. Я тепер герой, звичайно, і зараз уже майже певна річ, що колись буду капітаном. Просто хочу сказати, мені є що втрачати, і то чимало.
Другий помічник замовк, добираючи слова, а тоді продовжив:
– А ти – у тебе нікого немає. У тебе тільки і є, що койка на кухні в будинку з привидами.
Жінка знадвору покликала його жестом, але другий помічник відмахнувся.
– От коли б ти дав тому американцеві в пику, був би зараз у Сеулі, на волі. Такого в мене не буде. А якщо в чоловіка немає ниточок, як у маріонетки, то чим його зупиниш?
Як же пояснити другому помічникові, що єдиний спосіб скинути з себе всіх привидів – це знайти їх, і єдине місце, де Чон До може це робити – тут. Як пояснити свій невідступний сон, що він слухає радіо, уловлює шматки важливих повідомлень, від матері, від знайомих по сиротинцю. Налаштувати приймач на них було складно, і раніше він прокидався, учепившись в узголів’я, неначе то ручка налаштування ультрависоких частот. Іноді повідомлення переказують якісь люди від інших, котрі чули, що хтось бачив його матір. Мати хоче, щоб він терміново з нею зв’язався. Хоче сказати йому, де вона, пояснити, чому так, вона повторює своє ім’я, знову