«Далеких тиранів». Це був великий план обличчя, і героїня дивилася не на далеку армію імперіалістів поглядом, сповненим гордої відповідальності, – її очі споглядали вершину гори Пекту[14], шукаючи духовної підтримки. Також в очах Сан Мун – повага й благоговіння перед усім, що і вона, і глядачі втратять до того моменту, як підуть фінальні титри.
Стерновий рівно тримав календар, а капітан почав з очей. Працював він дуже технічно – витягав голки зі шкіри, особливим чином ворушачи їх туди-сюди; подібним вібруючим рухом затягують боцманський вузол. Так біль був меншим, а кінчики голок входили в шкіру під кутом, уводячи в неї чорнило. Зайве чорнило й кров капітан витирав мокрою ганчіркою.
Працюючи, капітан міркував уголос:
– Що варто третьому помічникові знати про свою нову дружину? Її краса очевидна. Вона з Пхеньяна, якого ніхто з нас ніколи не побачить. Її помітив сам Великий Керівник і обрав на головну роль в «Істинній дочці Батьківщини», першому фільмі виробництва КНДР. Скільки їй тоді було?
– Шістнадцять, – підказав перший помічник.
– Наче так, – сказав стерновий. – А тобі скільки? – спитав він другого помічника.
– Двадцять.
– Двадцять років, – повторив стерновий. – Отже, цей фільм зняли в рік твого народження.
Хитавиця, схоже, ніяк не заважала капітанові.
– Вона була улюбленицею Великого Керівника, єдиною актрисою. Більше нікого не ставили в кіно на головні ролі, і так тривало роками. Також, незважаючи на її красу, а може, якраз через її красу, Великий Керівник не дозволяв їй виходити заміж, тож усі її ролі були тільки ролями, сама вона не знала кохання.
– І тут з’явився командир Ґа, – уставив слово машиніст.
– Так, з’явився командир Ґа, – повторив капітан відсутнім тоном людини, яка губиться в дрібних деталях. – Так, і через нього тобі не треба перейматися, що Сан Мун оселиться у твоєму серці занадто глибоко.
Чон До чув про командира Ґа: він був практично кумиром військових – чоловік, який успішно керував шістьма місіями з ліквідації в Південній Кореї, здобув золотий пояс із тхеквондо й очистив армію від гомосексуалістів.
Другий помічник додав:
– Командир Ґа навіть із ведмедем бився.
– Щодо цього я не певен, – мовив капітан, прокреслюючи делікатну лінію шиї Сан Мун. – Коли командир Ґа поїхав до Японії й переміг Кімуру, усі дізналися про це, щойно він повернувся до Пхеньяна. І він назвав, що хоче в нагороду. Великий Керівник зробив його міністром тюремних шахт, це дуже вигідне місце, бо там не треба нічого робити. Але командир Ґа вимагав собі актрису Сан Мун. Минув час, у столиці були деякі проблеми. Урешті Великий Керівник неохоче виконав його прохання. Пара одружилася, у них народилося двоє дітей, і тепер Сан Мун живе відлюдно, самотньо і в печалі.
Усі затихли, коли капітан це промовив, і Чон До раптом зрозумів, що співчуває їй.
Другий помічник болісно подивився на нього.
– Це правда? – спитав він. – Ви знаєте, що з нею зараз, чим усе закінчилося?
Пекту (Пектусан) – висока гора на кордоні КНДР і Китаю, найвища на Корейському півострові (2744 м), потенційно активний вулкан. Є священною горою для обох Корей і згадується в їхніх гімнах.
