Переможець завжди самотнiй. Пауло Коельйо

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Переможець завжди самотнiй - Пауло Коельйо страница 7

Переможець завжди самотнiй - Пауло Коельйо

Скачать книгу

вам руйнувати світ?

      – Щоб відбудувати власний.

      Олівія вже хотіла була сказати кілька втішних слів чоловікові, що сидів поруч із нею. Але вона боялася почути знамениту фразу: «Ви могли б наповнити сенсом моє життя», й на цьому розмова відразу урвалася б, бо вона мала зовсім інші плани на майбутнє. Крім того, було б ідіотською самовпевненістю з її боку повчати чоловіка, набагато старшого й набагато успішнішого, як він має долати свої труднощі. Вихід був у тому, щоб довідатися більше про його життя.

      Зрештою, він заплатив їй – і заплатив добре – за її час.

      – І як ви збираєтеся це робити?

      – Тобі щось відомо про жаб?

      – Про жаб? Він провадив:

      – Деякі біологічні експерименти показують, що коли ми вкинемо жабу в резервуар, де вода має таку саму температуру, як і в тій водоймі, де вона жила, то вона сидітиме, не зворухнувшись, протягом усього часу, поки ми нагріватимемо воду. Жаба не реагує на поступове підвищення температури, на зміну середовища й помирає, коли вода закипає, роздута й щаслива. Проте інша жаба, яку ми вкинемо в резервуар із водою, яка вже кипить, негайно вистрибне з нього, напівобварена, але жива.

      – До Олівії не відразу доходить, який це може мати зв’язок зі зруйнуванням світу, а Ігор далі розмотує низку своїх міркувань:

      – Я поводився достоту так, як та зварена жаба. Не помічав, як змінюється моє середовище. Вважав, що все гаразд, що біль ущухне, це лише питання часу. Я був готовий померти, бо втратив найважливіше в моєму житті й замість реагувати варився у воді, яка щохвилини нагрівалася.

      – Олівія набралася сміливості й запитала:

      – І що ви втратили?

      – По суті нічого; але бувають хвилини, коли життя розлучає двох людей тільки для того, аби вони зрозуміли, наскільки одне з них важливе для другого. Скажімо, вчора ввечері я бачив свою дружину з іншим чоловіком. Я знаю, вона хоче повернутися до мене, вона досі мене кохає, але не може наважитися на цей крок. Є такі жаби, які, навіть помираючи в киплячій воді, вважають, що головне підкорятися, а не боротися за своє виживання; мовляв, наказує той, хто може, а підкоряється той, хто має здоровий глузд. І де ж тут правда? А правда в тому, що ліпше вистрибнути зі складної ситуації обвареним, але живим і готовим діяти. І я переконаний, ти можеш мені в цьому допомогти.

      Олівія намагається зрозуміти, щó відбувається в голові чоловіка, який сидить біля неї. І як могла якась жінка покинути чоловіка такого цікавого, спроможного говорити про речі, про які вона ніколи не чула. Проте кохання не підкоряється законам логіки – Олівія це знає, попри свій юний вік. Її коханий, наприклад, спроможний на брутальні вчинки, може навіть відлупцювати її ні за що, а проте вона й дня не прожила б без нього.

      Про що вони, зрештою, говорили? Про жаб. І про те, ніби вона могла б допомогти йому. Звісно, допомогти вона йому не може ніяк, а тому ліпше змінити тему розмови.

      – І як ви руйнуватимете світ?

      Ігор показує

Скачать книгу