основне нашаровуються супровідні значення родового відмінка, пов’язані з вираженням різноманітних обставинних ознак:
а) часу, наприклад: народився першого квітня дві тисячі п’ятого року; за старих часів було по-іншому;
б) просторовості, наприклад: приїхати до Львова;
в) атрибутивних відношень у приіменниковій позиції як нашарування на суб’єктну та об’єктну семантику, пор.: Акцизний збір у доходах бюджету. Не варто, однак, зловживати формами родового присубстантивного відмінка, щоб не створити психолінгвістичного дискомфорту чи граматичних помилок, пор.: Товариш брата моєї дружини повідомив…; Допомога банку не забарилася.
Основною функцією давального відмінка є функція адресата дії. У зв’язку з цим він поєднується з дієсловами, що позначають цілеспрямовану дію (дарувати, продавати, присвячувати, надсилати, писати тощо), а ядро іменникової лексики формують назви істот, наприклад: подарувати народові, присвятити матері. Варто звернути увагу на те, що давальний відмінок може вживатися тільки з похідними прийменниками типу завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, наприклад: вчуся в університеті завдяки (всупереч) батькам (долі).
Іменники чоловічого роду у давальному відмінку однини можуть мати паралельні закінчення ові (-еві, -єві) і – у (-ю).
У діловому стилі виразно переважає закінчення – у (-ю): директору, інженеру, документу та ін. Однак якщо поруч уживають два іменники в давальному відмінку, тоді краще вживати для них різні закінчення: інженерові Петренку або пану Сергієві. В іменниках – власних назвах на – ів (-їв), – ов (-ев, – єв), – ин, (-ін, – їн) можливим є тільки закінчення – у: Харкову, Києву, Гришину, Ільїну тощо.
Основне значення знахідного відміна – назва об’єкта дії, процесу чи стану, наприклад: приваблювати клієнтів, оформляти документи, фіксувати заборгованість, запрошувати делегацію, переживати невдачі. Аналогічну функцію виконує знахідний відмінок у безособовому реченні, присудок у якому виражений віддієприкметниковими формами на – но, – то, наприклад: справу завершено, кредитування припинено.
Вторинними функціями знахідного відмінка є вираження значень:
а) часу (слова на зразок година, хвилина, тиждень, рік, століття, ніч у поєднанні з кількісними чи порядковими числівниками, вказівними займенниками цей, той, неозначеними якийсь, деякий), наприклад: тривав два дні, відчиниться за годину, припинити на якийсь час;
б) міри простору, ваги, вартості (слова типу метр, кілометр, копійка, гривня у поєднанні з кількісними числівниками), наприклад: стояти за два кроки, коштує п’ять гривень.
Ділове мовлення вимагає вживання нульового закінчення для іменників чоловічого роду II відміни у знахідному відмінку однини: підписали акт, отримав лист, узяв олівець, видав наказ, а не підписали акта, отримав листа, узяв олівця, видав наказа.
Первинною
