переймаються звичними справами. Але ця справа не була звичною. Вона зазнала відкритої операції на серці. І, попри те, що там думав Джейсон чи лікар Стерлінґ, їй не ставало краще. А якщо вона не одужає… Як вони впораються? Коли Джейсон навіть не може сплатити кляті податки.
– Я тебе ненавиджу! – крикнула Мерібет. Вона вимкнула телефон і жбурнула його через усю кімнату, зарилася головою під подушку та плакала, аж поки не заснула.
11
Їй наснилася вода. Вона чула її дзюрчання. Приплив та відплив хвиль.
Дзвін. Вона його відчувала. Уві сні йшов дощ. Дзвін. І в її кімнаті.
Тоді її ліжко почало трястися й вона почула вереск Лів:
– Прокидайся! У нас воші! Прокидайся мерщій!
Вона ледве розплющила очі. Над нею стояла Лів разом з Оскаром та Ніфф Спенсер. Усі троє були мокрючі до нитки.
– У школі сталася перевірка, – пояснила Ніфф.
– Ми намагалися додзвонитись, але в тебе постійно був автовідповідач, отож я вирішила відвезти їх додому.
Те пищання. Це був сигнал дзвінка на другій лінії.
– Де бабуся?
– Дрімає, – сказав Оскар.
– Вхідні двері були відчинені, тож я вирішила ввійти, – мовила Ніфф.
Мерібет кліпнула очима й зиркнула на годинник. 12:13.
– Воші?
– На жаль, вони і в Оскара, і в Лів. – Ніфф стишила голос. – Учителі сказали, що це дуже погано.
– То що мені робити? – вона запитала у Ніфф. – Помити їх отим шампунем?
– О, ні, ця хімія – справжня отрута, – відповіла Ніфф.
Оскар не зрозумів цього перебільшення. Він відкопилив нижню губу, вже готуючись плакати.
– Ніхто не збирається нікого отруювати, – заспокоїла його Мерібет та потягнулася, щоб погладити сина по голові, але, натомість, змінила напрям і поплескала його по плечу.
– Ти можеш найняти спеціальних людей, які вибиратимуть вошей, але я навчилася це робити сама, – сказала Ніфф. – В Інтернеті є відео. Треба дуже уважно вибирати гнид. Їх перевірятимуть перед тим, як знову прийняти до класу, і діти не можуть мінятися капелюхами або перуками – це суворе правило завтрашньої вечірки на честь Геловіну.
Дідько. Геловін аж у п’ятницю, а вечірка чомусь саме завтра.
– Ми не можемо пропустити свято Геловіну, – сказав Оскар, цього разу на повну вип’ятивши підборіддя.
– Ти все руйнуєш! – верещала Лів на Мерібет.
– Лів! Де твої манери! – вжахнулася Ніфф. Вона повернулася до Мерібет. – Я можу допомогти, якщо хочеш.
– Дякую, – сказала Мерібет. – Ми впораємось.
Після того, як Ніфф пішла, Мерібет знайшла в Інтернеті кількох фахівців із вибирання вошей. Ніхто не міг прийти сьогодні й, окрім того, вони обійшлися б їй у чотириста доларів за близнюків, плюс іще якась сума за перевірку дорослої частини родини. Її мати у шкарпетках тихо зайшла до спальні.
– Мені здалося, чи я чула двійнят?
– Їх відправили зі школи з вошами, – відповіла Мерібет. – Треба комах позбутися.
