звичайно нелегко бути свідком, а то й приймати невільну – хоч би побічну участь – в розстрілах своїх братів. Але такий «чекіст» може вирятувати не одну дорогу для української справи людину, попередивши її якось про небезпеку, а в разі відновлення широких визвольних акцій він може дати нам просто неоцінені послуги.
Отож, у кого з вас є підходящі люди в Черкасах, Бобринській, Смілій, Кам’янці, Олександрівці, Знам’янці, Єлісаветграді,[111] Златополі, Новомиргороді, в кого є люди, яких можна послати туди, щоб улаштувалися в якійсь установі, не гаючи часу зв’язуйтесь з ними і сповіщайте, щоб ішли працювати до червоних і тримали зв’язок з вами. Конспірація, звичайно, мусить бути захована якнайстисліше.
До цього коцурівського перевороту Чигирин лічився радянським центром Чигиринщини. Тепер положення змінилося, і большевики, звичайно, за всяку ціну захотять заняти Чигирин, щоб Чигиринський повіт бодай офіційно існував в «Украинской советской республике».
Отаман казав вам, чому це для нас вигідно і чому в разі потреби ми навіть допоможемо «товаришам» досягнути цього. Це в будучому об’єднає колись козацьку Чигиринщину, яку химерна доля України знову розколола на два ворожі табори.
Тепер про Кам’янку. Кам’янка – найближча до Холодного Яру більша стація,[112] і якщо нам не вдасться обдурити «товаришів» своїм мирним обличчям, то дуже можливо, що вона стане вихідною точкою, з якої червоні поведуть ширші операції для зліквідування Холодноярщини. В разі ширшого повстання бронепотяги з Кам’янки і Фундуклеївки відріжуть нас від сіл по той бік залізниці. Після останніх подій в Чигирині можливо, що з Кам’янки зроблять повітовий центр. А тому мусимо тримати в Кам’янці міцнішу стежу.
Тепер головою волревкому в Кам’янці Вишневецький, бувший старшина 3-го Гайдамацького полку, боротьбист, що став стовідсотковим комуністом і вірним слугою червоної Москви. Начальником волостної і міської[113] міліції – Лесько-Лещенко,[114] теж боротьбист, який в минулому приймав участь у боротьбі з большевиками і має перед ними пару тяжких гріхів. Про це не знає ЧК, але маємо документальні докази ми і в кожну хвилину можемо йому «спротеґувати» розстріл.[115]
Я з ним на тижні бачився, і він приняв[116] деякі мої пропозиції. Зрадити він нас не може, бо побоїться. Виїжджати з Кам’янки йому неохота, бо хлопець закохався по вуха в панночці, яка має в Кам’янці велике господарство і не хоче покидати батьків, а Лещенко має після Великодня дружитися з нею. З цієї самої причини він, не будучи переконаним, що большевики вже вдержаться на Україні, хоче забезпечити себе у нас і буде робити, що ми йому скажемо – коли буде певний, що большевики про це не довідаються. В разі небезпеки він без сумніву попередить наших людей, рятуючи їх і себе.
– Отож, Андрію, – звернувся він до Чорноти, – завтра забирай з собою обох галичан – Оробка і Гуцуляка, – Соловія, Середу,
У всіх прижитт. вид. «Єлисаветград» упереміж із «Єлісаветград» (пор. на стор. 149).
Так у всіх прижитт. вид. (пор. на стор. 21, 84).
У вид. 1934 і 1935 рр.: «мійської».
У вид. 1934 і 1935 рр.: «є Лесько-Лещенко».
«Боротьбист» – член партії «українських комуністів-боротьбистів», яку згодом большевики розігнали.
Так у всіх прижитт. вид. (пор. на стор. 137).
