зав’язаними очима в будь-яку точку океану в радіусі кількох сотень миль від рідного острова й дозволити поплавати кілька хвилин у морі, здатні визначити своє місцезнаходження за підводними течіями. Музикант структурує свою увагу, зосереджуючись на нюансах звуку, яких не розрізняють звичайні люди; брокер акцентується на найдрібніших змінах ринку, що їх не помічають інші; добрий клінічний діагност має напрочуд гостре чуття на симптоми, адже всі ці спеціалісти тренують свою увагу, навчаючи її обробляти сигнали, яких інакше не помітили б.
Саме увага визначає, що з’явиться у свідомості, вона є необхідною складовою будь-яких інших психічних процесів, таких як запам’ятовування, мислення, почуття і прийняття рішень, тому можна говорити про неї як про психічну енергію. Увага подібна до електроенергії тим, що без неї ніщо не працює, і тим, що в процесі роботи вона розсіюється. Ми творимо себе тим, як ми вкладаємо цю енергію. Формування всіх наших спогадів, думок, почуттів залежить від того, як ми її використовуємо. І цю енергію ми здатні контролювати, робити з нею все що завгодно. Отже, увага є найважливішим інструментом підвищення якості переживань.
Зазирнути в себе
Але кого стосуються всі ці займенники першої особи в рядках вище, усі ці ми й наші, які повинні контролювати увагу? Де Я – сутність, яка вирішує, що робити з психічною енергією, яку виробляє нервова система? Де перебуває капітан корабля, володар душі?
Розглянувши це питання хоча б поверхово, ми зрозуміємо, що Я, або особистість, як відтепер ми будемо його називати, також є змістом свідомості. Це саме те, що ніколи не відходить далеко від фокусу уваги. Звісно, моє власне Я існує виключно в моїй свідомості; інші люди бачать свої версії мене, і більшість із них, імовірно, не впізнали б «оригіналу» – того мене, якого бачу я сам.
Однак Я не є звичайним фрагментом інформації. Фактично воно охоплює все, що пройшло крізь свідомість, – усі спогади, дії, бажання, задоволення і біль. І насамперед особистість являє собою ієрархію цілей, яку ми по крупинках створювали роками. Я політичного діяча може не відрізнятися від його ідеології, особистість банкіра може зростися з його інвестиціями. Безумовно, зазвичай ми не думаємо так про власне Я. У кожен момент часу ми здебільшого усвідомлюємо тільки малу його частину: який вигляд маємо, яке враження справляємо або що ми справді хотіли б зробити, якби могли. Найчастіше ми асоціюємо себе зі своїм тілом, хоча іноді розширюємо свої межі, ідентифікуючи Я з автомобілем, будинком або сім’єю. Але що б ми про це не думали, Я є в багатьох відношеннях найважливішим елементом свідомості, оскільки символічно відображає всі інші частини її змісту, а також характер взаємодії між ними.
Терплячий читач, який досі стежив за ходом думки, може помітити в цей момент щось на кшталт замкненого кола. Якщо увага, або психічна енергія, спрямовується особистістю і якщо особистість – це сума того, що є змістом
