матчі хлопці з вулиці – чи зробив він висновки з цієї поразки й почав застосовувати пресинг, коли його команда була аутсайдером? Ні, не почав. Чимало людей у баскетбольному світі не дуже вірять у ефективність пресингу, тому що він неідеальний: його може подолати добре підготовлена команда, гравці якої правильно вводять м’яч у гру і дають точні паси. Навіть Ранадіве це охоче визнає. Все, що треба було для перемоги над Редвуд-Сіті, – пресингувати у відповідь. Дівчата не вміли грати настільки добре, щоб протистояти власній тактиці. Але всі ці заперечення не беруть до уваги головного. Якби команда Ранадіве або різношерсті трудяги з Фордгемського університету грали так, як усі, вони програли б із різницею в тридцять очок. Прес був найкращою можливістю для аутсайдера перемогти Голіафа. Хіба не логічно припустити, що будь-якій команді, котра є аутсайдером, слід так грати? Чому ж вони цього не роблять?
Арреґін-Тофт виявив таку саму дивну закономірність. Коли аутсайдер змагається як Давид, зазвичай він перемагає. Але аутсайдери здебільшого змагаються не як Давид. Із 202 нерівних протистоянь у базі даних Арреґіна-Тофта аутсайдер вирішив зійтись у традиційному бою з Голіафом 152 рази – і програв у 119 випадках. 1809 року перуанці відкрито боролися з іспанцями та програли; в 1816 році грузини відкрито боролися з росіянами і програли; 1817 року піндарі відкрито боролися з британцями та програли; під час кандійського повстання 1817 року шріланкійці відкрито боролись із британцями і програли; в 1823 році бірманці вирішили відкрито боротися з британцями та програли. Список поразок безкінечний. У 1940-х роках комуністичне повстання у В’єтнамі виснажувало французів, аж поки 1951 року в’єтмінський стратег Во Нгуєн Зіап не перейняв традиційні методи ведення війни – і невдовзі зазнав кількох поразок. Джордж Вашингтон теж так учинив під час американської революції: він відмовився від партизанських тактик, які дуже добре слугували колоністам на перших етапах конфлікту. «Він за першої нагоди присвятив свою енергію створенню армії британського типу, Континентальної лінії, – пише Вільям Полк у книжці “Жорстока політика”, історії нетрадиційних методів ведення війни». – Як наслідок, він почав зазнавати однієї поразки за іншою і мало не програв війну».
Щоб це зрозуміти, варто пригадати тривалий похід Лоуренса на Акабу через пустелю. Легше вдягнути солдатів у яскраву форму й провести маршем під звуки військового оркестру, ніж змусити їх проїхати на верблюдах шістсот миль пустелею, що кишить зміями. Легше і значно приємніше відходити назад і заспокоюватися після кожного здобутого очка – й виконувати доведені до автоматизму кидки, – аніж крутитися, махаючи руками, і боротися за кожен дюйм баскетбольного майданчика. Стратегії аутсайдерів складні.
Схоже, єдиним, хто зробив висновки зі знаменитої гри між Фордгемом і Массачусетським університетом, був юний худорлявий захисник команди першокурсників Массачусетського університету Рік Пітіно. Того дня він не грав,
