європейським правителям, між якими точилася Тридцятилітня війна. Але мир на прикордонні протривав недовго. У цей нібито спокійний час відбувалася кристалізація сил, які струсонуть Річ Посполиту до самого фундаменту і приведуть до створення козацької держави. Поки козацькі загони воювали в Європі й ходили морськими походами на турків (вони оминали Кодак і виходили в Чорне море через Азовське), польські і руські магнати наступали на край, колонізований козаками, і поступово прибирали собі маєтності козацької еліти. Селяни тікали від закріпачення, яке було елементом магнатської економіки, і поповнювали лави низових козаків. Для наступного повстання бракувало лише іскри.[43]
Вона несподівано спалахнула на самій верхівці козацької ієрархії. Богдан Хмельницький певний час служив писарем у Запорозькій Січі (найвища посада, яку за новими правилами міг обіймати козак) і був просто втіленням лояльного до короля старшини – випускник православної школи і католицького колегіуму, ветеран польсько-турецьких воєн у складі козацького війська, він побував у турецькому полоні і залишився лояльним до Речі Посполитої під час повстань кінця 1630-х років. Хмельницький, вірогідно, командував козацькими загонами у Франції на початку 1640-х і числився у складі козацького посольства на переговорах з польським королем наприкінці десятиліття. Хмельницькому йшов шостий десяток – саме час піти з військової служби і подумати про старість, – аж раптом він став провідником найбільшого козацького повстання в історії. На думку самого Хмельницького, йому не лишалося іншого вибору. 1647 року, коли тривала і вірна служба Хмельницького Речі Посполитій наближалася до гідного завершення, його раптом кинули у в’язницю і відібрали маєтності, а батьків хутір і дружину Богдана забрав собі слуга одного польського магната, який розширював свої земельні володіння у прикордонному краї. Хмельницький втік із в’язниці на початку 1648 року і в супроводі кількох товаришів подався на Січ. Там його обрали гетьманом. Подальші події виявилися наймасштабнішим і найуспішнішим козацьким повстанням в історії.
Хмельницький убезпечив тили, уклавши союз із кримським ханом і заручившись допомогою грізної татарської кінноти. Подібний перехід козацьким ватажком політичних, релігійних і культурних кордонів шокував Річ Посполиту і забезпечив перемоги козаків у наступні два роки. Невдовзі до Хмельницького приєдналося реєстрове козацтво, і в травні 1648 року польська регулярна армія зазнала двох нищівних поразок. Польські командувачі потрапили в полон до татар. Річ Посполита лишилася беззахисною, але Хмельницький не дуже розумів, що йому робити з цією несподіваною перемогою. Він лишився у Наддніпрянщині, створював нову армію і розсилав емісарів по Україні і Білорусії із закликом до народного повстання. Селян і містян п’янила свобода від кріпацтва, ненависть до панів і релігійний фанатизм; вони підняли зброю проти польської шляхти і євреїв, які оселялися в
Про ранню історію козаків див.:
