могло відбутися?! Але враз я пригадала всі ті пояснювані тобою раніше ситуації і непорозуміння, що виникали в нашому житті. Я не могла допустити думки, що ти не тільки мій. Власне, що взагалі не мій. А тепер я дякую тобі за те, що я виросла й порозумнішала. Мабуть, саме цього останнього кадру мені бракувало майже одразу після твоїх кревних каяттів і клятв у глибоких почуттях. Для тебе це анічогісінько не значить. Ти здатен сказати будь-що, аби вигода стояла на твоєму боці. Не знаю, чи це пов’язано з тим, що ти ведеш бізнес, але, певно, що це саме так, як ти звик у своїй роботі. Я стала просто твоїм ще одним капіталовкладенням. Ще однією вигідною оборудкою під назвою «шлюб». Тільки тепер, коли я побачила справжні цифри й подвійну бухгалтерію, я розриваю цей контракт. Партнер виявися ненадійним і брехливим. З такими довготривалі угоди не укладають. Мені шкода. Справді шкода, що я у тобі так помилилася. Бо мої почуття, ти знаєш, були щирими. Я не розумію, за що мені таке покарання, що я скоїла в житті не так, за що заслужила такі муки. Моє серце розкраяно навпіл, мене наче облили помиями з ніг до голови й вигнали на вулиці оголеною. Мене просто захлинає злість і образа, але стримаюся і не буду писати ганебних слів. Бо я розумію, що маю лише дякувати. Тому що не уявляю, як би мала й далі жити з таким болем у душі. Прокидатися, готувати тобі сніданок, усміхаючись і цілуючи, як це завжди робила. Не уявляю, як могла би з тобою кохатися з таким глибоким болем та образою в душі. Я усього цього не уявляю. Так само, як не маю жодних думок щодо того, як буду жити без тебе, самостійно. Але це мене лякає менше!
Ти знаєш, усі люди різні. Є люди-сонця, які обігрівають усіх і всім усміхаються. Від однієї їх присутності чи погляду стає затишно й легко. Зазвичай це мама чи тато, це наші батьки. Є люди-місяці, які, віддзеркалюючи сонячні промені інших, уміють освітити твій шлях у складні моменти твого життя, підтримати й підказати правильну стежину, для мене це моя сестра й подруги, а часом це зовсім випадкові хороші люди. Є комети, які, пролітаючи через твою долю, надовго залишають по собі шлейф незабутніх вражень і зміни у твоєму світосприйнятті, коли ти стаєш глибшим і наповненішим. Часом це випадкові люди, а часом добре знайомі, але які мають насичене й цікаве життя, що зовсім мало залишається часу на інших. Але вони його все одно знаходять і спалахують на твоєму небосхилі. А є люди – чорні діри. І це найстрашніші представники цього виду. Вони цілеспрямовані й амбітні, від них за милю віє успіхом. Здається, що гроші самі пливуть до них рікою. Видається, що в них усе є: купа друзів, гроші, здоров’я, кохання, вони просто взірець для наслідування. Однак їхній погляд важкий і пронизливий, наче рентген. Вони всмоктують у свою круговерть усіх довкола, розмелюючи на кванти й не зважаючи на особистості. Для них люди – ніщо, слово – ніщо, почуття – узагалі зайві емоції. Вони вірні тільки собі в усій своїй цілеспрямованості. Раніше я захоплювалася такими. Але я не знала, що я в орбіті однієї такої чорної діри. І тепер, коли я це зрозуміла, то вжахнулася. І вмикаю всі свої внутрішні резерви, аби
