не зупинявся ні перед чим, коли йому подобалася якась дівчина. Але Європі жилося з ним незле, бо після того як вони приземлилися на Криті, вона народила йому трьох королів, а один з континентів був названий її ім’ям. Усе це нібито сталося 1522 року до н. е., і цю історію можна знайти у «Другій ідилії» Москоса.
Юпітер, викрадач, походив з доволі незвичайної родини. Його батько Сатурн, якщо вірити «Теогонії» Гесіода, мав шестеро дітей. П’ятьох з них він з’їв одразу ж після народження, тож коли народився шостий, Юпітер, мати сховала його, а замість немовляти поклала сповитий камінь, який його батько жадібно проковтнув. Вирісши, Юпітер разом зі своєю бабусею змусив батька відригнути і камінь, і п’ятьох дітей – Плутона, Нептуна, Весту, Цереру та Юнону. Коли Юпітер кинув Європу, вона зв’язалася з Данаєм, царем Єгипту, і народила від нього доньку на ім’я Амімона. Батько відправив Амімону шукати воду для міста Аргоса, і поки вона це робила, її побачив Нептун і закохався. Він урятував її від розпусного сатира і викрав її сам; Нептун був її прапрадідом, так само як Юпітер, який викрав її матір, був двоюрідним дідом її матері.
Тепер перелічімо суттєві транзакції в цій родинній сазі за допомогою стимулів та реакцій. Кожна реакція, звичайно, може стати стимулом до наступної транзакції.
1. Стимул: прекрасна дівчина граційно збирає квіти. Реакція: залюбливий бог, її двоюрідний дід, перетворюється на золотого бика.
2. Стимул: дівчина гладить його боки й голову. Реакція: бик цілує їй руки та закочує очі.
3. Дівчина залазить йому на спину. Бик викрадає її.
4. Вона демонструє страх і подив, запитує його, хто він такий. Він заспокоює її, і все йде добре.
5. Стимул: батько пожирає своїх дітей. Реакція: мати годує його каменем.
6. Реакція: врятований син змушує батька повернути з’їдених дітей і камінь.
7. Стимул: батько відрядив прекрасну дівчину по воду. Реакція: вона вскочила в халепу з сатиром, якого сьогодні назвали б «вовком».
8. Стимул: краса дівчини зачаровує її прапрадіда. Реакція: він рятує її від сатира й викрадає.
Для фахівця з аналізу сценаріїв найцікавішою рисою цих міфічних транзакцій (за версією Москоса) є те, що, попри несамовитий плач і протести Європи, вона не велить у категоричній формі: «Зупинись!» або «Поверни мене негайно!», а натомість умить перемикає свою увагу, намагаючись угадати особистість свого викрадача. Іншими словами, незважаючи на гучні протести, вона поводиться обережно, не перериває драму, а натомість віддається їй і проявляє цікавість до її результату. Таким чином, її плач мав неоднозначну якість, що марсіанською мовою називається «ігровою» або «сценарною». Насправді вона грала в гру під назвою «Вкради мене», що вкладалася в передбачений для неї сценарій перетворення на матір царів, і поводилася так, ніби це відбувалося «проти її волі». Проявити особисте зацікавлення у викрадачеві – не найкращий спосіб йому перешкодити. Однак її
