максимум задоволення, ніж ризикне вирушити у невідомий світ без його захисту.
Марсіанин сприймає слова буквально, згідно з їхніми наслідками, і судить про людей не за їхніми очевидними намірами, а за «остаточним проявом». Таким чином, багато випадків пристойного батьківського покровительства насправді виявляються непристойними завданнями. Хлопцеві-підлітку не щастило з машиною і він час від часу приносив рахунки за ремонт, що засмучувало його батька. «Добрий» батько вряди-годи спілкувався з ним на цю тему і якось поблажливо пробурчав: «Ну, це важкувато для мене, але не надто переймайся». Цю елегантну щедрість син сприйняв буквально: «Тобі таки варто потурбуватися». Та коли хлопець казав, що він хвилювався або зробив щось незвичайне, щоб спробувати якось покращити ситуацію, батько міг дорікнути йому, сказавши: «Я ж говорив тобі, не треба аж так перейматися». Марсіанський переклад цього «милого» ставлення «Не надто переймайся!» звучить таким чином: «І далі переймайся, доки я можу тобі сказати, що ти занадто сильно хвилюєшся».
Ще драматичніший приклад – офіціантка, яка майстерно маневрувала між столиками та метушливим натовпом у гамірному переповненому ресторані, тримаючи в руках тарілки з гарячими стравами. Її впевненість викликала захват і в адміністрації, і у клієнтів. Потім одного дня туди прийшли батьки – попоїсти й теж помилуватися нею. Коли вона проходила повз їхній стіл зі своїм звичним вантажем, її надмірно стурбована мати вигукнула: «Обережніше!» І вперше за свою кар’єру дівчина… Ну, навіть найбільш земний читач може закінчити цю історію без перекладу. Коротко кажучи, «Обережніше!» дуже часто означає: «Припустися помилки, щоб я сказала тобі, аби ти була обережною», а це і є кінцевим проявом. «Обережніше, ха-ха!» – це навіть більше нагадує провокацію. Як пряма Доросла вказівка, фраза «Обережніше!» можливо, й має якусь цінність, але надмірна Батьківська стурбованість або Дитячий сміх надають їй зовсім іншого змісту.
У випадку з Бучем фраза «Ти замалий, щоб випивати!», що прозвучала від матері, яка й сама пила, означала «Поквапся й починай пити, щоб я могла заперечувати», і була кінцевим проявом цього маневру. Буч розумів, що йому випаде робити це рано чи пізно, якщо він хоче домогтися вимушеної уваги матері – цього вбогого замінника любові. Її бажання, як він його витлумачив, стало його місією. Перед ним був гарний приклад у вигляді батька, який гарував на роботі, а у вихідні був п’яний, як чіп. У шістнадцять років Буч вже регулярно випивав. Коли йому було сімнадцять, його дядько всадив його за стіл, поставив пляшку віскі та промовив: «Бучу, я навчу тебе, як треба пити».
Батько казав йому зі зневажливою посмішкою: «Ти такий тупий». Це було єдине, що казав йому батько, тож Буч рано зрозумів, що треба поводитись як дурень, це ще один приклад значення марсіанського мислення, бо його батько дав зрозуміти, що «розумників» у домі не терпітиме. Фактично він говорив таке: «Краще тобі поводитися, немов дурень, поки я поруч», і Буч це розумів. Ось
