позиція демагога, що формулюється як: «Та кому вони потрібні?»
2а. «Я+, Ти–, Вони+». Це позиція агітатора або опозиціонера, а іноді й місіонерів різного ґатунку. «Ви недобрі люди порівняно з он тими, іншими».
2б. «Я+, Ти–, Вони–». Це позиція самотнього, самовдоволеного критика, зарозумілість у чистому вигляді. «Усі мають схилятися переді мною і наслідувати мене такою мірою, якою це можливо для нижчих за мене людей».
3а. «Я–, Ти+, Вони+». Це святий або мазохіст, який сам себе карає; меланхолічна позиція у чистому вигляді. «Я – найнікчемніша людина в цілому світі».
3б. «Я–, Ти+, Вони–». Це рабська позиція людей, які вирішують працювати за винагороду через снобізм, а не через необхідність. «Я принизив себе, і ти добре мене винагородив, не те, що ці уламні люди».
4а. «Я–, Ти–, Вони+». Це позиція рабської заздрості, а часом і політичної дії. «Вони ненавидять нас, бо ми не такі божевільні, як вони».
4б. «Я–, Ти–, Вони–». Це позиція циніків або тих, хто вірить у долю чи первородний гріх. «У нас немає нічого доброго».
Також існують нестабільні позиції за участю трьох гравців; деякі з них є гнучкими і дають шанс іншому. Наприклад:
1? «Я+, Ти+, Вони?». Це євангелістська позиція. «Зі мною і з тобою все гаразд, але ми не знаємо про них, доки вони не продемонструють свої особисті якості чи не приєднаються до нас».
2? «Я+, Ти?, Вони–». Це позиція аристократичного класу. «Більшість людей недобрі, але щодо тебе я почекаю, доки ти себе покажеш».
Таким чином, маємо чотири позиції з двома гравцями і вісім із трьома, загалом дванадцять, із математичною ймовірністю аналогічної кількості гнучких позицій з одним знаком «?», ще шість із двома знаками «?» («Я+, Ти?, Вони?») й одну з трьома знаками «?» – остання стосується людини, яка відчуває, що їй важко визначити свої взаємини з іншими. Загалом це дає 31 можливий тип – достатньо, щоб зробити життя цікавим. Це розмаїття стає ще більшим, коли ми починаємо розглядати значення знаків «+» та «–», що, як ми вже пам’ятаємо, означають «усе гаразд» і «не все гаразд». Тут ми відразу ж стикаємося з парами прикметників «добрий—поганий», якостями або комбінаціями, які підкреслювалися в сім’ї та які наповнюють формули, надаючи їм реального змісту.
Д. Позиції – Твердження
Найпростішими позиціями і воднораз найскладнішими для взаємодії та найнебезпечнішими для суспільства є ті, що ґрунтуються на парі прикметників «добрий—поганий»: «чорний—білий», «багатий—бідний», «християнський—язичницький», «кмітливий—дурний», «єврейський—арійський», «чесний—нечесний». Кожну з цих пар можна класифікувати за чотирма способами, і будь-який з них може підкреслюватися в родині та встановлюватися на все життя завдяки навчанню у дитинстві. Отже, опозиція «багатий—бідний» ділиться на чотири варіанти, залежно від позицій батьків.
1. Я багатий = Добре, Ти бідний = Погано (Снобістський, зарозумілий)
2. Я багатий = Погано, Ти бідний = Добре (Бунтівний, романтичний) 3.
