відповідальність за це, і жодні міркування Дорослого не переконають її Дитину, що це не її рук справа. Але якщо погіршення непомітні й, зокрема, якщо хтось із родини, надто ж батько, натякає чи стверджує, що хвороба фальшива, то сценарій пацієнта буде заповнений двозначністю, лицемірством та зловживанням. Іноді мати не висуває жодних звинувачень, але дозволяє їх робити батькові, бабусі чи тітці. Тоді цей сценарій розвивається за участю трьох гравців, з важливими повідомленнями й оголошеннями, зазвичай «поганими новинами», які приносить третя сторона. Легко побачити, що там, де сценарій Знайди проявляється як Міф про народження героя, а сценарій Розірваної Матері є Міфом про Народження Негідника, людина з народження обтяжена жахливим злочином матеревбивства. «Мати померла, народжуючи мене» – такий тягар дуже важко витримати будь-кому без сторонньої допомоги. Якщо ж мати була травмована чи має грижу сечового міхура, її ніколи не пізно прооперувати і краще менше розповідати про це згодом.
Д. Імена та прізвища
У своїй книжці «Як не називати дитину» Роджер Прайс перелічує поширені американські імена й одним реченням описує тип особистості, пов’язаний з кожним. Точність або принаймні правдоподібність його описів становлять чималий інтерес для сценарного аналізу. Немає сумніву, що в багатьох випадках імена, скорочені форми імен, чи прізвиська, чи будь-яке ім’я, яке дали невинному немовляті, є чіткою вказівкою на те, яким хочуть бачити його життя батьки; йому (їй) доведеться боротися з цим впливом, який триватиме і в інших формах, якщо він чи вона відхилиться від очевидного натяку56. Як індикатори сценаріїв, імена найчастіше чіпляються за дитину в середній школі, де хлопчик або дівчинка дізнається про своїх славетних тезок у міфах чи історії або де його (її) однокласники більшою чи меншою жорстокістю переконують їх у прихованому сенсі їхніх імен. Це те, що батькам слід проконтролювати та передбачити.
Є чотири шляхи, коли ім’я може стати частиною сценарію: цілеспрямований, випадковий, ненавмисний і неминучий.
1. Цілеспрямований. Це ім’я може бути дуже спеціалізованим, наприклад, Септімус С. (став професором класичної філософії), Ґален Е. (став лікарем57), Наполеон (став капралом) або Ісус, поширене ім’я у Центральній Америці. Або це може бути якийсь варіант поширеного імені. Чарлз і Фредерик були королями й імператорами. Хлопчик, якого мати незмінно називає Чарлзом або Фредериком і який наполягає, щоб так само його називало й оточення, живе зовсім по-іншому, ніж той, кого називають Чаком або Фредом, тимчасом як Чарлі й Фредді, ймовірно, будуть зовсім іншої масті. Коли хлопчика називають на честь батька або дівчинку на честь матері, то це зазвичай цілеспрямований вчинок батьків, який накладає на дітей зобов’язання, до виконання яких вони можуть бути байдужими, ба навіть активно бунтуватимуть проти цього, тому ввесь їхній життєвий план буде просякнутий легкою гіркотою чи сильною образою.
2.
Price, R.
Нині редактором «Анатомії» Ґрея (Gray’s
