Часто ця честь надається первістку50. Якщо сценарій матері передбачає, що у поважному віці вона буде самотнім інвалідом, то одного з дітей мусять готувати з народження до того, що він чи вона залишиться й доглядатиме її, тимчасом як інших навчають розійтися по світу і зіграти ролі невдячних дітей. Якщо сорокарічний парубок-син або незаміжня донька вирішать зламати сценарій, виїхавши з дому чи, що гірше, взявши шлюб, мати цілком зрозуміло відреагує сильними нападами хвороби, вартими співчуття. Про сценарну природу таких ситуацій свідчить поширена зміна настрою, коли мати «неочікувано» заповідає невдячним дітям більшу частину грошей, залишаючи жалюгідні копійки відданій дитині.
Загальне правило полягає в тому, що за інших однакових умов діти дотримуватимуться батьківського сценарію щодо групування сім’ї, і це найкраще можна продемонструвати на прикладі найпростіших чинників: кількості та вікової різниці. (Стать дітей не береться до уваги, оскільки є поза контролем батьків – на щастя, бо це один зі способів зламати сценарії, що передаються від покоління до покоління, щоб бодай діти мали новий шанс.) Ретельне опитування серед низки родин відкриє дивовижне число «збігів» у цьому плані.
Таке генеалогічне дерево показане на рисунку 5. У родині Ейблів було троє хлопчиків: Кел, Гел і Вел. Коли народився Вел, Гелові було чотири, а Келові – шість, отже, їхня вікова різниця становить 0—4—6. Їхній батько Дон був найстаршим серед трьох дітей з різницею 0—5—7. Їхня мати Фен була найстаршою з-поміж трьох сестер з різницею 0—4—5. Її двоє сестер, Нен і Пен, також мали по троє дітей кожна. Мати Фен була старшою з двох сестер з різницею 0—6 і викиднем у цьому проміжку. Можна побачити, що ці всі трійки розташовані у проміжку від 5 до 7 фертильних років51.
Цей тип генеалогічного дерева показує, що деякі люди схильні наслідувати своїх батьків у плануванні сім’ї, у тому, що стосується кількості дітей та вікової різниці між ними. Розгляньмо деякі можливі «сценарні вказівки», що могли надійти від Дідуся й Бабусі у цьому конкретному випадку:
а) «Коли ти виростеш, народи трьох дітей, а потім роби, що хочеш». Це найгнучкіший варіант, що не передбачає поспіху або примусу. Страх перед «провалом сценарію» і втратою любові матері може виникнути лише в тому випадку, якщо Фен досягне менопаузи, не встигнувши народити трьох дітей, яких від неї вимагають. Але зауважте, що Фен не є вільною, якщо не народить третю дитину. Це сценарій «Якщо не».
б) «Коли виростеш, народи принаймні трьох дітей». У цьому випадку немає примусу, але може бути поспіх, особливо якщо Дідусь або Бабуся жартують про фертильність Фен. Це сценарій «З відкритим кінцем», оскільки Фен вільна мати скільки завгодно дітей після того, як народить третю дитину.
в) «Коли виростеш, народи не менше трьох дітей». Тут немає поспіху, але є примус, оскільки Дон та Фен можуть хвилюватися через подальші вагітності після того, як народяться троє дітей. Це сценарій «Після», оскільки він передбачає, що, якщо народяться
Є значна кількість літератури про становище людини під час народження. Першим систематичним дослідженням, імовірно, було
Важко дістати задовільні дані переписів, щоб оцінити важливість збігів у родині Ейблів зі статистичного погляду. Один набір даних, отриманих Президентським дослідницьким комітетом із соціальних тенденцій (1933), процитовано в книжці Pressey, S. L., Janney, J. E., & Kuhlen, R. G.
