то в загальних рисах розумію, що станеться. Я здатен розташувати в належному порядку кожен з подальших її рухів… Мусимо пам’ятати, що людина під наглядом не знатиме, як повестися… якщо її не зорієнтують до певної мети… що визначає те, який рятівний круг їй треба кинути… психічне життя людини створене так, щоб вписуватися в п’ятий акт як персонаж, вигаданий блискучим драматургом… кожне психічне явище, здатне дати нам розуміння особи, можна зрозуміти і збагнути лише якщо розглядати його як підготовку до певної мети… спробу отримати заплановану фінальну винагороду й (таємний) життєвий план… цей життєвий план залишається в підсвідомості, тому пацієнт може вірити в невблаганну долю, а не у план, що готувався та продумувався впродовж тривалого часу, за який відповідає лише він сам…Така людина робить висновки і примиряється з життям, створюючи одне або кілька «якби»: «Якби умови були іншими…»
Єдині винятки до цих тверджень, що їх може навести сценарний аналітик, це: 1) життєвий план зазвичай не є несвідомим; 2) особа аж ніяк не єдина, хто за нього відповідає; 3) мету та спосіб її досягнення (справжні транзакції) можна передбачити точніше, ніж це заявляв Адлер33.
Нещодавно британський психіатр Р. Д. Лейнг описав у одній з радіопередач бачення життя, що є дивовижно подібним, навіть за своєю термінологією, до теорії, що обговорюється в цій книжці. Наприклад, він вживає слово «наказ» для суворого батьківського програмування34. Через те, що він поки що не опублікував ці ідеї, їх годі належним чином оцінити в нашому виданні.
Утім, набагато давнішими за ці всі теорії є сценарні аналітики зі Стародавньої Індії, які ґрунтували свої прогнози здебільшого на астрології. Як дуже вдало сказано у «Панчатантрі» (близько
200 р. до н. е.):
П’ять якостей усіх людей
Із лона матері ідуть:
Багатство й доля, вік, знання,
Й те, як вони помруть35.
Нам треба внести лише невеличкі зміни, щоб узгодити це з новими даними:
Ці п’ять від предків взяті всі,
А шоста з лона йде:
Багатство й доля, вік, знання,
І те, хто як помре.
Розділ 4
Пренатальні впливи
А. Вступ
Дія сценарію почалася багато століть тому, коли життя вперше виокремилося з багнюки і почало передавати результати свого досвіду хімічно, за допомогою генів, своїм нащадкам. Ця хімічна гілка досягла своєї кульмінації на прикладі павука, який пряде свою дивну кругову геометрію без жодних вказівок, закручені спіралі у хромосомах забезпечують його готовими робочими кресленнями, що з’єднують павутинням будь-який куток, де літають мухи36. У його випадку сценарій написано у вигляді фіксованих молекул органічних кислот (ДНК), що передалися йому в спадок від батьків, і він проводить своє життя як освічений
См. прим. 31
Уперше використано в цьому значенні К. М. Штайнером (
Witt, P. N. and Reed, C. F. ’Spider-Web Building,’
