процесом ухвалення рішень у компанії, критично втрачають взаємну повагу та довіру57. Люди підприємницького складу йдуть, вважаючи, що в них повно інших ідей та можливостей для реалізації. Чому, запитують вони, ми мусимо терпіти це безглуздя? Компанія подобалася їм, коли була маленькою та гнучкою. Коли вона стала надто негнучкою чи заполітизованою, це вже не весело. Вони отримують розрахунок і залишають компанію. Їхній відхід може породити патологічне явище.
Втрачаючи підприємницький складник, який давав гнучкість та розуміння середовища, що забезпечували візію та рушійну силу, організація впадає в передчасне старіння. Коли владу перебирають на себе люди цифр, система стає ефективнішою, але втрачає результативність. Прибутки можуть зрости, але продажі з часом або застигають на певному рівні, або падають. Це не обов’язково погано (залежно від того, які продажі припинилися). Організаційна людина – це модель поведінки, і її гасло – «працюй із системою та дотримуйся правил»58. Я називаю такий стан передчасним старінням. Хоч організація й користалася імпульсом та підприємницькою енергією стадії Активного зростання, вона ніколи не реалізує свого повного потенціалу: вона ніколи не вийде на стадію Розквіту.
Утім, якщо компанія створює ефективні адміністративні системи та інституціоналізує управління (у подальших розділах цієї книжки ми подивимося, як це слід робити), то переходить до наступної стадії свого розвитку – Розквіту.
Проблеми юності
Розділ 6
Розквіт
Рис. 6.1. Організація у Розквіті
Що таке Розквіт (Prime)? Це оптимальний стан у життєвому циклі, досягнення балансу між самоконтролем та гнучкістю.
На відміну від першого видання, де я позначив Розквіт як точку на кривій життєвого циклу, у цій книжці Розквіт охоплює певний сегмент кривої. Чому? Гнучкість та самоконтроль несумісні й перебувають у постійній «боротьбі». Тут не може бути сталої рівноваги59. Часом організація швидше гнучка, ніж контрольована, а часом – недостатньо гнучка. Не затримуйте подиху. Як і щастя та інші добрі речі в житті, Розквіт не може тривати постійно; якщо ви за ним не встигаєте, то втрачаєте його.
Залишиться компанія на стадії Розквіту чи «сповзе» з неї, залежить від дій керівництва, спрямованих на підтримку стану Розквіту. Компанія не може просто досягти Розквіту, сісти й відпочивати. Чи керівництво стимулює діяльність, яка відтерміновує старіння та зберігає життєву силу Розквіту? Коли менеджмент стає надто гнучким, ухвалює рішення нашвидкуруч, яких корегувальних заходів він уживає?
Навіть якщо ви на правильній дорозі, то якщо просто сидітимете на ній, зрештою вас переїдуть.
Є два етапи Розквіту: Розквіт, на якому ще відбувається зростання (я називаю його
. Див.: S. Moscovici and W. Daise, Conflict and Consensus: A General Theory of Collective Decisions. Автори зазначають, що хоча конфлікт і може бути конструктивним, якщо його не розв’язувати, він може призвести до руйнування стосунків.
. Пов’язані з цим зауваги див. у: W. H. Whyte, in The Organization Man (New York: Simon and Schuster, 1956).
. Див.: F. Capra, The Web of Life: A New Understanding of Living Systems (New York: Anchor Books, Doubleday, 1996). Автор описує інтеграційні процеси, що мають важливе значення для життя систем (організацій), та нестабільність рівноваги.
