серце б’ється у твойому,Єдиному – для обох!
22
Королева Наталена. Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas? – С. 204.
23
Апокрифы древних христиан: Исследования, тексты, комментарии. – М.: Мысль, 1989. – С. 284.
24
Див. про це: Сулима Віра. Біблія і українська література. – К.: Освіта, 1998; Антофійчук Володимир. Євангельські образи в українській літературі ХХ століття. – Чернівці: Рута, 2001.
25
Королева Наталена. Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas? – C. 258.
26
В одному з численних розлогих коментарів Наталена Королева свідчила: «Усі ці образи взяті не з “гарячкової фантазії” авторки, але це дуже слабе зображення в словах того, що вона бачила в підземних печерах Арієжу, в Ломбрів, коли вона в молодості “ганялася” за легендами про Святий Грааль та “Гору Спасіння”, “Montsegur” (“Монтсегюр”) на півдні Франції та “Montserrate” (“Монсеррате”) в Еспанії, де, за легендами, був схований Св. Грааль» (Королева Наталена. Quid est Veritas? – С. 245). Саме сюди, в Прованс, на Гору Спасіння (Mont Salvat) «спрямовує» Наталена Королева Марію Магдалину, де вона і заховає чашу Святого Грааля.
27
Королева Наталена. Предок. – С. 307.
28
Там само. – С. 431.
29
Поліщук Ярослав. Іспанська графиня, котра стала українською королевою / Королева Наталена. Quid est Veritas? – С. 314.
30
Королева Наталена. Предок. – С. 438.
31
Там само. – С. 439.
32
Королева Наталена. Предок. – С. 477.
33
Королева Наталена. Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas? – С. 23.
34
Королева Наталена. Предок. – С. 624.
35
Королева Наталена. Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas? – С. 194.
36
Там само. – С. 195.
37
Еугеніо де Кастро Ляцерда Фернандес де Кордоба Медінацелі і Фіґероа – рідний дядько Наталени Королевої по матері; священник, який пізніше працював у Ватиканській бібліотеці.
38
Камбіз (Камбіс) II – перський цар (у період з 529 р. до н. е. по 522 р. до н. е.) з династії Ахеменідів; син Кира II Великого та цариці Кассандани.
39
Конверсація (лат. conversatio) – спілкування.
40
Маври – так Наталена Королева називає арабів та берберів, які завоювали Іспанію й оселилися там у VIII ст.
41
Мозараби – еспанці, які за маврської влади в Еспанії писали мовою арабською, бо іншою не було дозволено писати історії чи взагалі серйозних творів (Н. К.). Мозараби (мосараби) – збірна назва християн романського походження, що проживали на території Піренейського півострова
