заснований К. Станіславським та В. Немировичем-Данченком у 1898 р. У часи, про які згадує авторка, – один із провідних модерних театрів Російської імперії.
80
Під час Першої світової війни Наталена Королева справді працювала в російському Червоному Хресті, оскільки офіційною датою утворення українського відділення вважається 18 квітня 1918 р.
81
Георгіївський хрест (орден св. Георгія) заснований у Росії в 1769 р. як військова відзнака для нагородження офіцерів і генералів; із 1807 р. – для нагородження солдатів і унтерофіцерів (із 1913 р. офіційна назва – Георгіївський хрест).
82
Сьогодні в будинку, де М. Лермонтов прожив останні два місяці життя, міститься Державний музей-заповідник М. Ю. Лермонтова (місто П’ятигорськ, вул. Лермонтова, 4). Цей будиночок залишився неушкодженим, тому цілком імовірно, що саме в ньому й зупинялася Наталена Королева.
83
Німецький вчений і письменник Георг Моріс Еберс (1837–1898) написав 12 романів із різних періодів історії Стародавнього Єгипту, серед яких «Дочка фараона» (1864), «Уарда» (1877) та ін.
84
Наталена Королева перші свої розвідки написала французькою мовою (відомо про кілька публікацій у французьких періодичних виданнях «Echos d’Orient», «Revue Augustinienne», «La Croix», «Uniondes Eglises», «La Femme à la Campagne», «Revue des Poétes»), найчастіше – під псевдонімом Frère Jean.
85
Королів Василь Костянтинович (псевдонім Королів-Старий; 1879–1941) – український письменник, видавець, громадський діяч; чоловік Наталени Королевої.
86
Мельник – містечко в Чехії, приблизно за 30 км на північ від Праги.
87
«1313» – історичний роман Н. Королевої (1935 р.) про часи середньовіччя.
88
Карлос де Ляцерда (Лячерда) – герой роману «Предок», у якому Наталена Королева описує його життя, поїздку з Бурґоса на Волинь та знайомство з далеким предком авторки по батьківській лінії – Адамом Дуніним-Борковським.
89
«Предок» – історичний роман Н. Королевої (1937 р.).
90
«Во дні они» – збірка оповідань Н. Королевої, яка вперше з’явилася друком у 1935 р. у Львові. Окремо нариси друкувалися протягом 1935 р. у журналах «Дзвони» (за підписом Лячерда Медина Челі (де Лячерда)) та «Жіноча доля». Друге видання (Мюнхен, 1948) доповнене двома творами, а в деяких змінено назву. Сюжети оповідань ґрунтуються на євангельських мотивах.
91
Ідеться про історичний роман «Сон тіні» (1938 р.), що описує події в єгипетській Александрії в першій половині II ст.
92
Тут авторка згадує своє оповідання «Втрата» (Наші дні. – 1943. – Ч. 4. – С. 4.), де справді надруковано «мадридська пристань» замість «мадраської».
93
Див. примітку 97.
94
Капуцини –
