Білої (тобто Великодньої) суботи).
128
Калатала (калатало) – дерев’яний пристрій для утворення звуків. У церковній традиції використовують у четвер та п’ятницю перед Великоднем, оскільки в ці дні дзвони мовчать.
129
«Руйнування вівтарів» – ідеться про церемонію «оголення вівтаря», яку здійснюють у католицькій церкві після літургії Великого Четверга. З вівтаря знімають скатертину (убрус), що символізує самотність Ісуса перед розп’яттям та нагадує вірянам про факт його роздягання перед стратою.
130
Мадрідський архієпіскоп, властиво, мав титул архієпіскопа Толедського, бо Толедо було до Феліпе II (по-еспанському Феліпе, а не Філіп!) стародавною столицею Еспанії. Мадрід був лише «новою» столицею (Н. К.).
131
Марія Крістіна, мати дона Альфонса XIII, якому було тоді сім літ. Він народився після смерті свого батька, Альфонса XII. Зараз же було проголошено його королем. Інфантом – тобто наслідником – він не був ніколи (Н. К.). Детальніше див. примітку 200.
132
Ante diem festum Paschae (лат.) – перед святом Пасхи.
133
Дукеси – герцогині, маркези – маркізи, кондеси – графині: титули високої шляхти (Н. К.).
134
Гранди, жіноч. рід – грандеси, найвища шляхта, найближчі вельможі з королівського оточення. Король їх ословлює на «ти» як близьких товаришів; вони ж мають право не скидати з голови брила у присутності короля (Н. К.).
135
Тобто королівська капличка.
136
Історичний факт. Вчинив так Карлос тому, що допустився кривди, якої не міг направити. Про це написано в романі «Предок» тієї ж авторки (Н. К.).
137
Азраїл – ангел смерті у маврів. Маври вірили, що у мент смерті людині з’являється ангел Азраїл, вогненним мечем пересікає нитку життя і поцілунком забирає душу людини (Н. К.).
138
Севілья – місто на півдні Іспанії. Тут, за переказами, жив дон Хуан де Маранья, про якого і згадує Наталена Королева (детальніше про нього див. примітки 74, 105). У місті є кілька визначних місць, пов’язаних з цим персонажем: пам’ятник дону Хуану де Маранья (у сквері навпроти лікарні Милосердя), де він зображений із немічним дідусем на руках; будинок на площі Святої Марти, де, за легендою, він зваблював жінок тощо.
139
Шпиталь Милосердя (Hospital de la Caridad) – лікарня в Севільї, яку заснував дон Хуан де Маранья; існує і досі як притулок для бідних та літніх людей.
140
У згаданій Лікарні милосердя на другому поверсі є так званий Кабінет дона Хуана – висока прямокутна кімната, обшита деревом. У кабінеті зберігається шпага дона Хуана, його письмовий стіл, кілька підсвічників та посмертна гіпсова маска.
141
Дон Хуан де Маранья відомий у літературі всіх культурних народів. Його наймення часто помилково вимовляють і пишуть
