до неї. Відібрав пляшку шампанського у Наталі й усміхнувся.
– Якщо ви завжди були моїм найбільшим шанувальником, можливо, саме час прочитати це, – він передав кралі примірник роману «Хто не ризикує» і тихо зачинив двері.
Гаррі сів на ліжко, налив собі келих шампанського, взяв телефон і замовив міжнародний дзвінок. Він майже прикінчив пляшку до того моменту, коли голос Емми почувся на лінії.
– Моя книга потрапила до списку бестселерів під номером чотирнадцять, – повідомив чоловік, ледве ворушачи язиком.
– Це чудова новина, – сказала Емма, тамуючи позіхання.
– А в коридорі стоїть фантастична білявка, котра тримає в руках пляшку шампанського і намагається вибити мої двері.
– Це природно, любий. До речі, ти ніколи не здогадаєшся, хто запросив мене сьогодні провести з ним ніч.
6
Двері відчинила жінка у темно-синій уніформі з накрохмаленим білим комірцем.
– Я завідувачка, – пояснила вона.
Гаррі потиснув їй руку, потім представив дружину та сина.
– Чому б вам не зайти до мого кабінету, – запросила завідувачка, – там ми можемо поспілкуватися, перш ніж зустрітися з дівчатами.
Вона повела їх коридором, прикрашеним різнокольоровими малюнками.
– Мені подобається цей, – сказав Себастьян, зупиняючись біля одного з них, але завідувачка не відреагувала, впевнена, що дітей не має бути ні видно, ні чутно.
Утрьох вони подалися за нею до її кабінету.
Щойно двері зачинилися, Гаррі почав розповідати завідувачці, як вони всі з нетерпінням чекали цього візиту.
– Як і діти, наскільки я знаю, – повідомила вона. – Але спершу маю пояснити вам кілька правил будинку, позаяк моя єдина турбота – добробут дітей.
– Певна річ, – підтримав Гаррі. – Ми у ваших руках.
– Троє дівчат, до яких ви виявили інтерес, Сандра, Софі та Джессіка, зараз перебувають на уроці мистецтва, який дасть вам можливість побачити, як вони взаємодіють із іншими дітьми. Коли ми приєднаємось до них, важливо дозволити їм продовжувати свою роботу, позаяк вони не повинні відчувати, що беруть участь у змаганнях. Це може закінчитися лише сльозами і, можливо, матиме тривалі наслідки. Після того як їх не виберуть один раз, вони вже ніколи не забудуть цей досвід. Коли діти бачать сім’ї, які приходять сюди, звісно, вони знають, що йдеться про усиновлення. Інакше чого б вам сюди приходити? Але вони не повинні знати, що ви вже вибираєте. І, певна річ, щойно ви познайомитесь із цими трьома дівчатами, можливо, вам захочеться відвідати й наші будинки у Таунтоні й Ексетері, перш ніж прийняти рішення.
Гаррі хотів був сказати завідувачці, що вони вже прийняли рішення, хоча дуже сподівається, що це виглядатиме так, ніби остаточний вибір зробив Себастьян.
– Отже, ви готові приєднатися до уроку малювання?
– Так, – відказав Себастьян і підстрибом побіг до дверей.
– Як
