до Шенонсо. Екскурсовод розповідає, що він відомий як «Замок дам», оскільки там мешкали Діана де Пуатьє та Катерина Медічі.
• Моя мати записує: «Найкрасивіший замок, який я тільки бачила, здається, що він плаває у воді».
• О 6:37 за мексиканським часом мій брат плаває в баку. Уже кілька годин як його туди вкинули.
• Екскурсія закінчується о 15:02. Екскурсовод жартує: «Певно, що ви ладні гризти одне одного від голоду».
• О 15:07 автобус зупиняється біля найближчого ресторану.
• Група розсаджується на довгих дерев’яних лавах, і екскурсовод оголошує, що вони обідатимуть як старовинна знать. У меню є фазан з виноградом, качка в апельсинах, оленячі ребра в перці, вепрові ребра в меду й для тих, хто не ризикує смаками, тушковане курча або біфштекс із картоплею. До страв подали чудові місцеві вина й негазовану мінеральну воду.
• Поки мої батьки ласують дичиною, Карлос хапає ротом повітря о 15:36 за французьким часом.
• О 15:42 подають десерт: полуничний пиріг, крем-брюле, білий шоколадний мус і нормандські сири з лісовими ягодами.
• О 15:45 за французьким часом і 8:45 за мексиканським Карлос б’ється об стінки бака в останньому зусиллі вибратися. Його вбивці чують удари, але весело регочуть.
• О 15:48 батько смакує замовленим сиром брі: «Я в житті не куштував нічого подібного». Мати відмовляється це їсти, їй дошкуляє запах сиру.
• О 15:59 за французьким часом брат починає ковтати воду, волає, але голосу не чути, і навіть якби його почули, вбивці не зробили б нічого, щоб урятувати.
• О 16:02 батьки сідають в автобус у напрямку Амбуаза. Батько каже, що це була найкраща їжа в його життя й що тепер розуміє, чому мисливці полюють.
• О 16:03 за французьким часом, о 9:03 за мексиканським дригання ногами мого брата слабшають. Його легені заповнюються водою.
• Автобус рушає о 16:05. Якийсь турист намагається його наздогнати. Він пішов до туалету, а екскурсовод не помітив цього. Його мало не залишають застряглого в замку за дві години їзди від Парижа. «Stranded»[16], сказав екскурсовод, не знаючи, як це сказати іспанською.
• О 16:05 за французьким часом, 9:05 за мексиканським мій брат Карлос помирає, захлинувшися. Він зміг протриматися живим під водою більше двадцяти годин.
• О 17:00 автобус прибуває до Амбуаза. Батько розчулюється, дізнавшись, що в каплиці замка похований Леонардо да Вінчі.
• О 17:01 за французьким часом, 10:01 за мексиканським мій утоплений брат уже плаває на поверхні.
• О 17:29 батьки сходять на найвищу вежу замку. Вони милуються прекрасними полями, річкою Луарою, що зміїться під замком.
• О 18:02 вирушають з Амбуаза до Парижа.
• О 18:14 за французьким часом, 11:14 за мексиканським убивці переконуються в тому, що брат мертвий і залишають його в баку.
• Батьки сплять обійнявшись на зворотному шляху. Брат спить на своєму водяному ложі.
• Автобус прибуває до Парижа о 20:30, точно о тій годині, як вказано в буклеті. Щасливі
Сів на мілину (
