поштовх до використання його як наркотику для релаксації. Дуже швидко спричиняє звикання. Раптове припинення вживання може викликати синдром відміни в діапазоні від легкого до тяжкого. Морфін належить до медичних засобів обмеженого й контрольованого вживання.
«Диетиламід лізергінової кислоти», речовина, більш відома за абревіатурою з англійської мови – ЛСД. Синтезована швейцарським хіміком Альбертом Гофманом наприкінці тридцятих років, викликає психоделічні реакції, впливає на сприйняття дійсності й спричиняє галюцинації, подібні до сновидінь. Спочатку ЛСД призначали психіатри з терапевтичною метою.
У шістдесятих роках почалося його вживання з метою релаксації. ЛСД – заборонена речовина, вживання якої підлягає суворому контролю, попри те що медичні дослідження не подають даних про непоправну шкоду психічному й фізичному здоров’ю людей.
У нашому підрайоні вже віддавна продавалися вроздріб марихуана та кокаїн. Провулки Моделіто були ідеальними для оборудок. Продавець заводив покупця з одного боку, вручав продукт і виводив деінде. Покупець не встигав скласти в уяві карту лабіринту, в якому щойно побував. За продажем спостерігали з дахів озброєні люди. У разі якої-небудь проблеми: поліція, нишпорки, стукачі або непорозуміння з клієнтами – снайпери відкривали вогонь. Спочатку лунали попереджувальні постріли. Якщо попередження не діяло, тоді стріляли в людей. Та потреба вдаватися до зброї виникала нечасто. Смертельні випадки траплялися дуже рідко. Бізнес мав розвиватися чистим від крові.
«Нацики» зосередили у своїх руках ринок марихуани та кокаїну. Неможливо було навіть пробувати змагатися з ними. Організовані й жорстокі, вони брутально усували тих, хто намагався відібрати в них хоч найменший шмат території. Вони господарювали в обширній зоні у районах Койоакан, Беніто Хуарес та Істапалапа. Педро Хара залагодив справу з поліцією, щоб усе робилося спокійненько. І коли новий начальник поліції спробував приструнчити їх, вони відреагували нечуваним насильством. Палили все на своєму шляху: автобуси, ресторани, аптеки. Валили світлофори, електричні стовпи. Довелося повернутися до початкової угоди. З «Нациками» треба було дотримуватися домовленостей.
ЛСД і морфін були «товаром», яким займався Карлос. Так він їх називав, не наркотиками чи препаратами. «Товар» був терміном більш комерційним і нейтральним, без натяків на незаконність, а навпаки – на успішний і серйозний бізнес. «Нацики» його допускали, бо брат не був для них прямим конкурентом. Крім того, було неймовірно складно дістати ЛСД і морфін у необхідних для продажу кількостях.
Карлоса вважали постачальником-гурманом. Він рекламував свій бізнес як доступ до «пізнавального життєвого досвіду», «подорожей усвідомлення», «змінених станів», «творчих галюцинацій». Правильно вжитий, «жоден з товарів, що я продаю, не спричиняє проблем зі здоров’ям».
Його клієнти мешкали не в нашому підрайоні. Більшість походила з вищих класів. Роки
