Галицька сага. Примара миру. Петро Лущик

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Галицька сага. Примара миру - Петро Лущик страница 21

Галицька сага. Примара миру - Петро Лущик Галицька сага

Скачать книгу

Кайдан вибухнув криком.

      – Героїнею хочеш бути? Так я тобі не дам! Ось де у мене твій героїзм! – Кайдан тицьнув Ользі в обличчя папери. – Тут є все, щоб підвести тебе до петлі. Знаєш, як це називається? Так я тобі скажу. Це – зрада Речі Посполитої Польської. І це – твоя смерть!

      Ольга Басараб важко підвела голову, байдужим поглядом подивилася на свого мучителя, і комісар уперше за сьогодні почув її голос:

      – Зраджують Батьківщину, а я нічого не зраджувала, бо Польща не моя Батьківщина.

      – Сука!

      Міхал Кайдан кинув папери на стіл, підскочив до жінки і з усієї сили ударив кулаком у груди. Від потужного удару арештована знову звалилася на бетонну підлогу. А комісар продовжував завдавати ударів уже чоботами.

      – Чого стоїш? Чистим хочеш залишитися?! – крикнув він до аспіранта. – Помагай!

      Той спершу невпевнено, а потім уже сміливіше приєднався до комісара.

      – По обличчю не бий! – попередив Міхал Кайдан. – Вона ще на суді має бути!

      Попервах Ольга Басараб пробувала прикриватись руками, але невдовзі навіть перестала реагувати на удари. Побачивши, що жінка перестала здригатись, Міхал Кайдан сказав:

      – Досить!

      Він подивився на нерухоме тіло й скривився.

      – Фанатичка!

      І плюнув на підлогу.

      Жінка не подавала ознак життя.

      – Жива? – запитав комісар.

      Смольницький нахилився до Ольги, перевернув її на спину. Почувся ледь чутний стогін.

      – Жива, сука!

      Комісар Кайдан з досади закусив нижню губу. І знову сьогоднішній день пропав даремно. Він так і не дізнався, чи встигла передати арештована комусь ці матеріали і кому саме. Судячи з її стану, на сьогодні досить. Та й ніч уже надворі!

      – Відведи її до камери! – розпорядився комісар.

      Аспірант із сумнівом подивився на нерухому жінку.

      – Та її нести треба! – вичавив він.

      – То неси!

      Але Смольницький не став піднімати заарештовану, лише сказав: «Покличу когось!» і зник за дверима. Невдовзі повернувся з іншим колегою. Вони мовчки підхопили Ольгу під руки і потягнули до дверей. Міхал Кайдан провів цю «процесію» мовчазним поглядом і важко опустився у крісло.

      Напевне, сьогодні він залишиться тут. Потрібно виробити план поведінки на завтрашній допит. А те, що саме завтра вирішиться все, комісар не сумнівався. Ще однієї такої розмови ця українка не витримає!

      Це ж треба, щоб так пощастило! Польська поліція розшукувала комуністку Савицьку. Вони виявили усіх носіїв цього прізвища у Львові. Що найкумедніше, Стефанія Савицька, з котрою проживала Басараб, ніякого відношення до комуністів не мала. Дощової ночі дев’ятого лютого поліція зробила ревізію у всіх Савицьких міста. Не обминули і їхню квартиру. Знайдені під час ревізії дев’ятнадцять аркушів документів злочинної організації УВО

Скачать книгу