Вітовт. Очоливши антикревський рух, він добився для себе від Ягайла права на управління у Великому князівстві Литовському як намісник. У 1400 році Вітовт і Ягайло уклали договір, згідно якому Великим князем Литовським ставав Вітовт, Литва залишалася окремою державою, але князь номінально підкорявся верховній владі Ягайла і його спадкоємців на польському престолі.
Заснування Кримського ханства і його перехід у васальну залежність від Османської імперії
Поява татар у Криму доводиться на першу половину XIII століття. Отримавши перемогу на Калці, хан Субетай привів сюди на відпочинок свої орди. Спустошивши долину Судака, де тоді жили генуезці і греки, і не дочекавшись тут хана Джучи, татари пішли назад в Азію. Через 15 років вони повернулися до Тавриди, оволоділи кримськими степами і знову розорили прибережні міста: Сурож (Судак), Херсонес і Кафу (Феодосію). З часом жителі Криму призвичаїлися до нової влади, тим більше що татари, тоді ще колишні язичники, опинилися достатньо віротерпимими і часто самі переходили в християнство.
Наступна хвиля завойовників прийшла до Криму через майже сторіччя. Великий князь Литовський Ольгерд, розбивши кримсько-татарські орди в 1363 році біля гирла Дніпра, вторгся до Криму і спустошив Херсонес. Його наступник Вітовт у 1397 році пішов на Крим, дійшов до Кафи, зруйнував Херсонес і забрав до Литви значну кількість татар. Через два роки Вітовт був розбитий еміром Тиімур-Кутлуком на берегах Ворскли й уклав мир з тодішнім ханом Едигеєм.
Окрім вторгнення завойовників з другої половини XIV століття в Золотій Орді почався період внутрішніх заколотів і усобиць. Проте в Кримському улусі Золотоординської імперії в цей самий час тільки зароджувалася епоха розквіту. Багато в чому це було обумовлено тим, що через Кримський півострів почали проходити жваві торгові шляхи. Як часто буває, економічне процвітання створило передумови для створення в Криму окремої держави.
Остаточно влада до першого незалежного від Орди правителя Кримського ханства – Хаджі-Гірея – перейшла в другій чверті XV століття. Він був нащадком ординських намісників Криму, які походили з роду самого Чингісхана і, отже, мали спадкове право на носіння монаршого титулу. Власне ім'я у нього було Девлет, мусульманське Бірді, а прізвиська Хаджі і Гірей він прийняв після другого заняття престолу. Згодом прізвисько Гірей було прийнято і його сином Менглі, ставши, таким чином, династичним ім'ям кримських ханів.
До складу Кримського ханства окрім Криму увійшли землі між Дунаєм і Дніпром, а також Приазов'я і частина Кубані. Ця територія була за площею значно більшою, ніж володіння ханства на півострові. Але точно встановити її межі, особливо північні, досить важко, оскільки численні кочові і напівкочові народи, що проживали на землях Причорномор'я, часто міняли місця кочівлі, а то і просто виходили з-під влади хана.
Весь ланцюжок подій, що привів Хаджі-Гірея на трон, незрозумілий дотепер, чітко визначені
